Українцям важко говорити про війну. Особливо з тими, хто її не застав і не відчуває. Як говорити про війну з іноземцями так, щоб не відштовхувати своїм болем та не відчувати клубок у горлі — поради психолога Андрія Жельветро.
Як говорити з іноземцями про війну — поради психолога
Іноземці всіляко намагаються допомогти Україні — хтось приїжджає волонтерити, хтось донатить у фонди, а хтось виходить на мітинги. Те, що про Україну не забувають — дуже добре.
Траплялось таке, що ти хочеш розповісти знайомому іноземцю про події, які відбуваються, але не знаєш, як правильно це зробити? Адже нестримними емоціями та болем можна налякати і відштовхнути людину. Ці поради допоможуть тобі.
-
Пам’ятай, що на тобі велика відповідальність. Треба казати людям правду без перебільшень і вигадок. Розповідай про те, що бачив(-ла) особисто або знаєш, що інформація має надійне джерело. Ти — обличчя України за кордоном.
-
Інколи інтерес іноземця може бути токсичним. Адже вони бачать події в Україні лише по телевізору, а ти — наживо. І тут є сенс відповідати односкладно та лаконічно.
-
Якщо людина не вгамовується, зроби таке: скажи “у нас йде війна” і мовчки дивись на людину до тих пір, поки не зрозуміє, що її поведінка та запитання максимально недоречні.
-
Сформуй сильну позицію. Не будь жертвою. Твоя позиція має стати сильнішою за емоції. Навіть якщо було страшно й боляче. Позиція має складатися з пунктів визнання правди та життєствердності. Не варто концентруватися лише на поганому.
-
Не стримуй емоції надовго. Ти можеш проявляти їх у розмові, але не до того, з ким розмовляєш. Краще лаятися на Путіна, РФ, окупантів. Ти людина, а не робот.
-
Якщо розмови та постійні запитання про війну тебе втомили, краще так і відповісти: “Я не хочу говорити на цю тему. Ці спогади викликають у мене біль”.
Раніше ми розповідали, як жити далі після повернення в Україну.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!