Психолог
Українцям важко говорити про війну. Особливо з тими, хто її не застав і не відчуває. Як говорити про війну з іноземцями так, щоб не відштовхувати своїм болем та не відчувати клубок у горлі — поради психолога Андрія Жельветро.
Іноземці всіляко намагаються допомогти Україні — хтось приїжджає волонтерити, хтось донатить у фонди, а хтось виходить на мітинги. Те, що про Україну не забувають — дуже добре.
Траплялось таке, що ти хочеш розповісти знайомому іноземцю про події, які відбуваються, але не знаєш, як правильно це зробити? Адже нестримними емоціями та болем можна налякати і відштовхнути людину. Ці поради допоможуть тобі.
Пам’ятай, що на тобі велика відповідальність. Треба казати людям правду без перебільшень і вигадок. Розповідай про те, що бачив(-ла) особисто або знаєш, що інформація має надійне джерело. Ти — обличчя України за кордоном.
Інколи інтерес іноземця може бути токсичним. Адже вони бачать події в Україні лише по телевізору, а ти — наживо. І тут є сенс відповідати односкладно та лаконічно.
Якщо людина не вгамовується, зроби таке: скажи “у нас йде війна” і мовчки дивись на людину до тих пір, поки не зрозуміє, що її поведінка та запитання максимально недоречні.
Сформуй сильну позицію. Не будь жертвою. Твоя позиція має стати сильнішою за емоції. Навіть якщо було страшно й боляче. Позиція має складатися з пунктів визнання правди та життєствердності. Не варто концентруватися лише на поганому.
Не стримуй емоції надовго. Ти можеш проявляти їх у розмові, але не до того, з ким розмовляєш. Краще лаятися на Путіна, РФ, окупантів. Ти людина, а не робот.
Якщо розмови та постійні запитання про війну тебе втомили, краще так і відповісти: “Я не хочу говорити на цю тему. Ці спогади викликають у мене біль”.
Раніше ми розповідали, як жити далі після повернення в Україну.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!