Тобі, мабуть, теж знайоме відчуття небажання займатися справами, відсутності мотивації та незрозумілої втоми. Йдеться про лінощі. Лінь — це сигнал організму про нестачу мотивації.
Психоаналітикиня проекту Психологічна підтримка Ольга Корбут розповіла, як перемогти лінощі та чи треба взагалі це робити.
Чому коли твій організм має робити щось важливе і термінове, він просто дає задню? Лінощі — це не про розбещеність, особливо коли вони є точковими проявами. Ти не мусиш вставати з першими півнями, снідати, застеляти ліжко. Далеко не всім подобається так починати ранок.
Та якщо батьки помічали, що дитина без особливого бажання робить усі ці ранкові ритуали, її називали лінивою, — розповідає психоаналітикиня.
Які наслідки?
-
Ти лінивий(-а) — ярлик, що чіпляється з дитинства, і надовго
І щойно ми відмовляємося від чергової витівки чи ідеї друзів, то знову чуємо голос у голові, який каже: “Лінивий(-а), невідповідальний невдаха, треба вставати!”
Як наслідок, людина встає та починає не жити, а мучитися. І навіть якщо не встає, то почуття провини не забариться.
-
До звинувачень у ліні згодом долучається соціум
Суспільство постійно вимагає від людини бути активною, життєрадісною та встигати все і навіть більше. Ти відчуваєш, що не маєш права у свій вихідний пролежати у ліжку за улюбленим серіалом. І все через тиск соціуму.
Але насправді лінуватися можна, і це нормально у будь-якому віці. І чоловікам, і жінкам, і дітям.
А ще можна не хотіти чогось. Можна говорити “ні” та навіть плакати. Бути різним(-ою) — можна, — пояснює психоаналітикиня.
Корбут додає: важливо не забувати бути собою, відчувати себе та розуміти свої бажання.
Та пам’ятай, варто навчитися відокремлювати “я мушу” від “я хочу”.
Головне фото: Freepik.
Раніше ми розповідали про думки, що змушують тебе відкладати справи, та як їх приборкати