Не картай себе за “шашлики”: виходь на сонечко, це потреба

Марія Бєляєва головна редакторка сайту
Пікнік, шашлики, природа

Фото Unsplash

Військовий психолог Андрій Козінчук розповів про те, як не відчувати провину за власну радість та чому посиденьки з друзями на природі — це цілком прийнятно і важливо. 

Так, Козінчук наголошує: 

Є бажання, а є потреби. 

Українці дуже багато просиділи в підвалах, у метро, в бомбосховищах за двома стінами, і в нас є потреба вийти на сонечко

Якщо ваш регіон у безпеці, якщо немає сирен — будь ласка, виходьте на сонечко, радить психолог. 

За його словами, нам хочеться посидіти й поласувати шашликом не тому, що це просто радісна подія, а тому, що є потреба. 

Це соціалізація, це не про їжу. Це про те, що нам хочеться поговорити. 

Психолог наголошує: таке бажання є абсолютно нормальним.

Андрій Козінчук пояснює: якщо вам хочеться радості — це потреба нашої психіки. 

Радість — це емоція, це не щось етичне. Це те, чого потребує наш мозок і наша кров. 

Тому що гормони щастя, які виділяються, потрібні для забезпечення нашої життєдіяльності. І нам обов’язково треба це робити, переконує Андрій Козінчук. 

Але є вина за те, що я тут їм шашлик, а там, у Маріуполі, люди воду з калюж збирають. 

Людоньки, від того, що ми не їмо шашлик, страждаємо, уникаємо всього, людям у Маріуполі не легше. 

Андрій Козінчук наголошує: підтримати маріупольців стражданнями не вийде. Краще це зробити через нашу діяльність, медійність і посилення нашого ресурсу. 

А почуття провини, яке переживає зараз чи не кожен українець, виникає не від того, що ми не в Маріуполі, а від того, що ми не розуміємо, як можемо зарадити, допомогти людям у Маріуполі.

Найгірше, що ми можемо зробити, — це повністю запустити себе, каже психолог. 

Не запускайте себе ніколи! 

А про те, що робити з почуттям провини; як допомогти людині, що пережила горе, та не зробити тільки гірше, слухай у відео: 

Нагадаємо, цьогоріч українцям заборонено ходити до лісу. На порушників чекає покарання, але ти й досі можеш влаштувати пікнік у себе на подвір’ї чи на галявині неподалік дому.