Війна — це час важких втрат та довгої розлуки. За словами координаторки Медійної ініціативи за права людини Тетяни Катриченко, станом на зараз у полоні росіян перебуває понад 8 тис. українців — не лише військових, а й цивільних, що є воєнним злочином.
В Україні та світі є інстанції, куди родичі полонених можуть звернутися за інформацією та допомогою.
Куди звертатися, якщо родич військовий потрапив у полон?
Спочатку необхідно звернутися до компетентних у цій справі органів України.
- Для отримання або надання інформації громадяни можуть звернутися до Об’єднаного центру з пошуку та звільнення полонених при Службі безпеки України, повідомляє ГУР.
Контакти: +38 067 650 83 32, +38 098 087 36 01
або надіслати запит на електронну пошту
united.centre.ssu@gmail.com
- Окрім того, розшуком полонених займається Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
(044) 428-62-74 або contact@gur.gov.ua
- Дізнатися про те, що особа захоплена у полон, можна за телефоном довіри МВС:
+38 089-420-18-66
- Також можна звернутися із заявою до Національної поліції України.
- Ще однією інстанцією може стати Національне інформаційне бюро.
Гаряча лінія 1648 або міський номер (044) 287-81-65 (для дзвінків з-за кордону)
Краще подавати письмові звернення — самостійно чи з допомогою адвоката.
Якщо реакції на дзвінок не було, то сам його факт буде важко довести. Також важливо отримати документальне підтвердження того, що родич зник безвісти або потрапив у полон.
- Також родичі зниклих безвісти військових можуть звернутися до Міжнародного комітету Червоного Хреста. Але звертатися туди варто лише після отримання офіційної відповіді з підтвердженням про полон військового.
0-800-300-155 або ctabureau@icrc.org
Червоний Хрест — єдина інстанція, котра співпрацює з обома сторонами війни. Тож лише вони можуть знайти інформацію та надати її родичам військових.
- Інші інстанції: Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) або Комітет з прав людини ООН (КПЛ).
Де знайти списки полонених військових
Задля безпеки військових та їхніх родичів така інформація у вільному доступі не публікується. Натомість Національне інформаційне бюро зв’язується з родичами полонених та надає їм інформацію про місцеперебування їхнього родича військового.
Усі списки полонених завжди складає Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Будь-які списки, що публікуються у соціальних мережах, є фейковими!
Також не існує жодних пріоритетів у черговості списків на звільнення та обмін полонених.
Що робити родичам військовополонених у таких ситуаціях
Перед зверненням до державних органів варто скоординуватися з іншими родичами, друзями, колегами та родинами колег та зібрати якнайбільше інформації про свого родича.
Аби до відповідних інстанцій звертатись з максимально повною інформацією, варто знати такі дані про свого родича, який перебуває в полоні:
- ПІБ;
- дата народження;
- копія паспорта;
- посада та звання, військово-облікова спеціальність (якщо відомо);
- РНОКПП (раніше — ІПН), номер військового квитка/тимчасового військового квитка (скан-копія)/жетона;
- контактні дані центру комплектування та соціальної підтримки, з якого мобілізований;
- назва та номер військової частини чи підрозділу проходження служби;
- контактні дані місця постійної дислокації військової частини;
- телефон гарячої лінії частини, бригади, угруповання;
- ПІБ та контакти колег по службі, побратимів;
- ПІБ та контакти безпосереднього командира;
- ПІБ та контакти командира частини;
- контактні дані місця постійної дислокації військової частини;
- особливі прикмети військового;
- останнє відоме місце перебування.
Також можна самостійно моніторити ворожі Telegram-канали та сторінки в соціальних мережах, аби відстежувати можливі публікації зі списками полонених з того боку чи будь-якою інформацією про українських полонених.
Отриману додаткову інформацію варто повідомляти у спеціальні органи безпеки України.
Але таку інформацію не завжди можна отримати навіть з ворожих списків полонених. Юристка Христина Ковцун наголошує: розголошення інформації про військових може нашкодити і їм самим, і їхнім родичам.
— Часто військові, потрапляючи в полон, навмисно не повідомляють свою посаду та звання — наприклад, спецпризначенці, снайпери, артилеристи, — натомість називаються кухарями чи водіями.
Військових беруть у полон для обміну, і, приміром, спецпризначенців можуть не вносити в списки на обмін, оскільки вони виконують складніші та важливі завдання, є більш цінними полоненими. До того ж до військових у полоні жорстокіше та гірше ставлення.
Так сталося з Мар’яною Чечелюк, котра пройшла підвали Азовсталі та потрапила у полон до росіян через свою професію — служила у Нацполіції. Її історію можеш прочитати у нашому матеріалі.
Підписуйся на наш Telegram, аби не пропустити найцікавіші новини України та світу.