Здавалося б, війна зупинила плин часу, і всі емоції, окрім співчуття і болю, стали недоречними. Було соромно посміхатись, радіти, а ще більше — симпатизувати комусь чи закохуватись, коли інші пари розділило на час, а когось — навічно.
Комусь все ж вдається побороти почуття провини, хтось навіть починає нові стосунки. Однак як зрозуміти: це щось справжнє або ж твої емоції “підігріває” війна, чи це просто страх самотності?
Психотерапевтка Софія Терлез розібралась у цьому питанні.
Навіщо нам почуття закоханості під час війни
Перше, на що грішиш у появі будь-яких почуттів до іншої людини — це гормони. Принаймні, коли тобі здається, що це абсолютно невчасно.
Як і в мирний час, усі почуття підживлює саме взаємодія з новим партнером, з яким вдається знайти мінімальний спокій у моменти вразливості. Приходить почуття захищеності, що тягне за собою бажання зберегти його й у подальшому житті як спосіб виживання та порятунку від війни.
У жінок спрацьовує гормон окситоцин у якості тригера, що призводить до появи думок про спільне майбутнє з людиною, яку знаєш усього кілька тижнів.
Для чоловіків існує інший гормон — вазопресин. Вони своєю чергою починають відчувати різку потребу в обіймах, що найчастіше допомагають впоратись зі стресом та мають певний знеболювальний, а іноді навіть і наркотичний ефект.
Отже, саме нові стосунки можуть допомогти впоратися з травматичним досвідом навіть ліпше, аніж медитації чи дихальні вправи.
Кохання загоює рани
Знову ж таки, мабуть, вже нікому не потрібно пояснювати, наскільки добре працює мотивація, коли вдома на тебе чекає кохана людина і ти намагаєшся захищати насамперед її. Окрім того, ці почуття дають більше шансів на виживання і тому, хто оберігає її.
Тобто, простіше кажучи, військові, які мають, кого любити, та знають, кого вони особисто захищають, мають більше сил для боротьби, оскільки їхні почуття каталізуються.
Однак це працює навіть в тилу. Оскільки відчуття, що про тебе дбають і не дадуть залишитись наодинці, втримують твій внутрішній світ людини від руйнування.
Чи є шанси у таких почуттів у мирний час
Почуття, що зародились під час війни, продовжуватимуть свій розвиток незалежно від зовнішніх обставин. Як і завжди — усе вирішує бажання двох людей бути разом. Якщо воно є, то вони мають всі шанси.
У разі якщо у когось зараз чудові стосунки, сповнені взаєморозуміння і взаємних почуттів, то вони такими залишаться і після перемоги. Хіба що доведеться витратити трохи часу на те, щоб перебудувати спільний побут.
Однак, якщо тобі важко з людиною, яка зараз поруч, або ж виявилось, що це лише була потреба в підтримці, то тут не відіграватиме особливу роль війна чи мирний час.
Парі у будь-якому разі доведеться або розв’язувати спільні питання та йти одне одному назустріч, або ж не тримати одне на одного образи й попрощатись. Як би то не було страшно.
Якщо ж відчувається лише зменшення певних почуттів, але залишилось бажання бути разом з людиною, спільні цінності та погляди на життя, то це може означати, що ви перейшли на інший етап стосунків. Оскільки після пристрасті, йде дружба, взаємоповага і звичайна турбота.
Проте комусь доводиться перебувати на різних полюсах нашого світу зі своїми коханими, тому можуть виникати проблеми навіть у найміцніших та закоханих пар. Читай, як вберегти почуття, якщо вимушені бути у розлуці.