Точка неповернення? Що робити, якщо партнер не хоче мати дітей

Ірина Танасійчук журналістка сайту
Точка неповернення? Що робити, якщо партнер не хоче мати дітей

Романтичні стосунки необов’язково передбачають народження дітей, але для багатьох пар це логічний підсумок та певний фізичний результат проведених разом років. Добре, якщо дитина є очікуваною та бажаною для обох партнерів, а її поява лише зміцнює стосунки. 

Проте що, якщо один з партнерів категорично проти, а інший категорично за? Різні погляди на дітей можуть стати першим серйозним випробуванням для пари, навіть якщо почуття беззаперечно міцні. 

Дехто переконаний, що у такому разі краще якнайшвидше закінчити стосунки, щоб не страждати самому та не прирікати на страждання іншого. Та чи все настільки очевидно?

Про те, як діяти у такій ситуації, vikna.tv говорили з психологинею ГО ЦПД Конфіденс Наталією Кириченко, а також психотерапевткою і сімейною терапевткою Оксаною Сашенко

Говори про дітей завчасно, а не в останній момент

Діти — делікатна тема, яку варто проговорювати на початку стосунків. Це не має бути допит або ультиматум, але поступово слід заглиблюватися в цінності та бачення спільного майбутнього. 

— Ми поступово звіряємось із баченням: чи однакове воно, чи різне. Більшість конфліктів у парах виникають не через відсутність любові, бо партнери можуть сильно любити один одного, а через невідповідність очікувань, — каже Оксана Сашенко. 

Для одного з партнерів є вкрай важливим, щоб стосунки плавно перейшли в формат родини, для іншого ж це може бути непріоритетним. Якщо ці відмінності проговорюються лише через кілька років після початку стосунків, це ранить партнера, який очікував на появу дітей. 

— Коли ми бачимо, що та ілюзорна картинка, в яку ми вірили, розсипається, і поступається місцем правдивій реальності, це дуже боляче і стає ударом. 

Unsplash

Партнер не хоче дітей: чи потрібно йти зі стосунків

Будь-які нерозуміння — це знак, що час розпочати діалог. У всього, що відбувається, є певні причини. Небажання мати дітей теж має свою мотивацію.

Для когось це страх перед неможливістю забезпечити гідний рівень життя дитині. Хтось не хоче повторювати свій травматичний досвід. 

Може бути невпевненість у власних фінансових ресурсах або бажання реалізуватися професійно. При цьому людина не впевнена, чи включають ці плани народження дітей. А в когось зберігається тверда позиція чайлдфрі. 

— Потрібно знайти спільне рішення. Якщо стосунки тривають до року, можна відкласти тему на потім, адже ми можемо змінюватися і трансформуватися. Але якщо небажання мати дітей одного суперечить глибинним цінностям іншого, це дійсно серйозно, — наголошує пані Оксана. 

Треба поставити собі питання: а чи зможу я перебувати у стосунках, де моя потреба ніколи не буде задовільнена? Тут не буде універсальної поради або відповіді.

Але ми постанемо перед болючим, але дуже чесним вибором: чи зможу я залишитися і чи зможе те, що між нами, компенсувати потребу в реалізації батьківства? 

Якщо партнер вибирає позицію жертовності, то варто бути готовим і до зривів або скандалів. Тому краще не накопичувати ні болю, ні взаємних звинувачень, а зі старту розібратися у цінностях один одного. 

Психологиня Наталія Кириченко наголошує, що, перш за все, також варто розібратися, які причини формують рішення партнера мати чи не мати дітей. 

— Чому хлопець хоче дитину? Можливо, він бачить у цьому продовження себе, прагне стабільності або просто мріє про велику родину. І так само важливо зрозуміти, чому дівчина не хоче дитину.

Чи це страх перед відповідальністю, невпевненість у майбутньому, бажання реалізуватися в кар’єрі, чи, можливо, несвідоме відчуття, що ці стосунки не є тими, в яких вона готова виховувати дитину?

Розбіжності в поглядах викривають глибші проблеми. Можливо, один із партнерів насправді не відчуває достатньої впевненості у їхньому спільному майбутньому. 

Unsplash

— Якщо після відвертої розмови та спроби зрозуміти позицію одне одного, ви все одно залишаєтеся при своїй думці й компроміс неможливий, то, ймовірно, розставання є найчеснішим рішенням. 

Примушування себе до чогось, що суперечить вашим глибинним переконанням, може призвести до майбутнього невдоволення та образи. Залишаючись разом, але маючи такі різні життєві цілі, ви ризикуєте зробити нещасними не лише себе, а й потенційну дитину.

Партнер маніпулює мною через небажання мати дітей: що робити

У подібних питаннях кожен обирає різні стратегії поведінки. Хтось замикається у собі, хтось починає маніпулювати й погрожувати. Часто це виливається у фрази на кшталт: “Я піду від тебе”, “Якщо ти не погодишся, я помру”, “А от я заради тебе…”.

Якщо один з партнерів вдається до маніпуляцій, це свідчить про те, що партнери вже втрачають близькість. Ймовірно, партнер відчуває біль, страх або безсилля. Внаслідок цих емоцій він або вона не можуть вдатися до цивілізованої комунікації. 

— Коли починаються різні способи маніпуляції, діалог втрачає здорову лінію. Важливо наводити щирі аргументи, говорити про почуття, вміти чути почуття того, хто себе проявляє таким чином.

За фасадом маніпулятора часто ховається страх, безсилля та інші емоції, з якими важко ладнати, — підкреслює Оксана Сашенко. 

Unsplash

Партнеру можна чесно озвучити свої підозри та сказати, що його чи її слова схожі на маніпуляцію. Але при цьому додати, що ти хочеш почути біль та справжні почуття. Тоді людина виходить на шлях здорової комунікації, а діалог стає глибоким. 

— Там, де кожен може почути один одного, зароджується близькість, компроміс або рішення, які не були очевидними для обох партнерів. 

Хочу вмовити партнера народити дитину: чи правильно я вчиняю

Справжня близькість не може будуватися на примусі, маніпуляцій чи тиску. Навіть якщо партнер погодиться, це призведе лиш до накопичення образи.  

— Накопичуватиметься відчуття зради себе, яке рано чи пізно проявиться, і це стає руйнівним для стосунків. Батьківство має бути вибором зрілості, любові, внутрішньої готовності. Але не поступками на тиск іншого партнера. 

Unsplash

Що робити, якщо стосунки завершилися через небажання мати дітей

Розрив — це не лише про втрату людини. Це й про втрачені мрії та надії, які були створені разом з цією людиною. 

— Ніби фундамент вже був збудований, але стіни так і не виросли. Це завжди дуже боляче. Для психіки це втрата, яку треба прожити. Їй байдуже, що саме ми втратили: чи улюблену річ, чи стосунки. Їй потрібно прожити це за допомогою суму.

На це потрібен час. Треба дати місце розгорнутися процесу горювання так, як це буде потрібно психіці.

Unsplash

Хтось може плакати, хтось може відчувати нормативну депресію — характерний стан після втрати, який не лікується антидепресантами. Цей сум може тривати скільки завгодно. 

— Коли цей процес завершується, приходить прийняття. З цього народжуються нові сенси, змога будувати щось нове. Ми спираємося на психотерапевта, підтримку друзів, хобі. А потім поступово виходимо на новий етап, де слова “життя триває” сприйматимуться повною мірою.

Окрім розбіжностей у поглядах, іншим випробуванням може стати занадто молодий вік партнерів. Чи приречені молоді шлюби — читай в іншому ексклюзиві з Оксаною Сашенко.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!