Українці із завмиранням серця слідкували за її боротьбою на чемпіонаті світу-2023 з фехтування проти росіянки. А потім і за можливість змагатись далі після того, як відмовилася потиснути руку суперниці та отримала “чорну картку”.
Шестиразова чемпіонка світу з фехтування Ольга Харлан завжди проявляла залізну волю до перемоги. Однак в інтерв’ю Маші Єфросиніній спортсменка поділилась, що вона теж має емоції та навіть пережила нервовий зрив після змагань.
Про емоції після обстрілів та істерики
Я не залізна. Я просто людина, у якої є почуття та яка так само переживає за все, що відбувається. Тому що Україна — це моє серце, мої батьки, мої друзі, моє все.
Коли був якийсь обстріл, я пішла зранку на тренування. Я сиджу і починаю плакати. Нікого не було в залі, лише тренер. Запропонував піти додому, але я відмовилась.
Ти вчишся переключатись та налаштовуватись на роботу в таких реаліях, тому що це допомагає йти далі. Це дуже важко, але ми йдемо.
Про скандал з дискваліфікацією
Треба починати з того моменту, як цих так званих нейтральних спортсменів почали допускати до змагань. Вони не нейтральні.
У мене питають, коли я вирішила, що не буду тиснути руку. Я це вирішила, коли дізналась, що вони повертаються.
Тут питання до МОК, що змінилося за один рік (дискваліфікації росіян зі спорту, — ред.). Закінчилась війна? Стало краще? Стало тихіше? Ні, стало ще гірше. Більше людей загинуло.
На це нам дали відповідь: дискримінація. Кожен спортсмен має право на участь, незважаючи на паспорт і громадянство.
Я завжди була за те, щоб бойкотувати росіян активно. Тобто йти на змагання, де вони є, і боротися проти них. Я вважаю, що потиснути руку — це проявити повагу. Але я не поважаю її, тому не хочу тиснути руку.
Я говорила дуже багато з собою. Казала: “Оля, не вселяй собі думку, що ти програєш”. Я не повинна була програти цей бій.
Єдина проблема була — це емоції. Тому що вона (суперниця, — ред.) це уся Росія. Це дуже заважало. Я не спала взагалі.
Про нервовий зрив після бою
Коли я вже йшла доріжкою, починала плакати. Мене обійняв мій тренер, хлопець. Я зайшла за кут, кинула речі та почала ридати та кричати.
Я не пам’ятаю, коли в житті я так плакала.
Я після дуже багато думала про те, чому так було. Дуже багато говорила про свою реакцію з психологом. Тільки нещодавно я зрозуміла, що це було горе. Тому що все, що відбувається з нами — це горе.
Продовжують боротись на спортивному поприщі навіть українські захисники після поранення. Читай інтерв’ю наймолодшого учасника Invictus games 2023.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.