У 2023 році правознавець Андрій Додик долучився до 214 окремого штурмового батальйону OPFOR. Мав дві вищі освіти, але пішов з посади провідного інспектора Дубенського райвідділу філії держустанови Центр пробації у Рівненській області, аби захищати країну.
На війні отримав псевдо Юрист. Окрім основної роботи, завжди допомагав побратимам з юридичними тонкощами на службі. Та через пʼять місяців — загинув у боях поблизу Бахмута, у селі Іванівське.
Без татка залишилася маленька донечка. Рідні Андрія розповіли Армія.Inform про свого захисника, яким видалося його життя та випробування. Ми переповідаємо найцікавіше.
Дослужився до майора у 29
Його життя не було легким. Дитинство припало на важкі 1990-ті, тож мама поїхала заробляти на життя синів до Італії. Батько, працюючи керівником інтендантського та господарського забезпечення Дубенської виховної колонії, самотужки виховував дітей.
У 2005 році Андрій вступив у юридичний коледж, де здобув правничий фах.
Після — пішов на практику до Дубенської виховної колонії. Там, у віці 20 років, побачив кримінальну систему, де наглухо закриті двері й ґрати на вікнах, і почав зовсім інше життя.
У віці 29 років дослужився до лейтенанта.
Після була друга вища освіта, карʼєра у пробації. І сім років на щастя: чоловік побрався з коханою Інною у 2016 році, народилася донька Софія.
— Жили добре, та, на жаль, нам відведено на щастя так мало часу — всього сім років. Війна поставила на стоп усі плани й мрії, немов чорна діра, в якій не видно світла майбуття, — ділиться дружина Інна.
14 лютого він вже мав виїздити на навчання, а 13 — чоловік ще доробляв усю свою основну роботу по пробації. Потім ще дзвонив та питав по кожній людині — не хотів, щоб за ним хтось доробляв.
Майже одразу після вирушення на Донеччину він отримав своє перше поранення.
Пройшов госпіталь у Харкові та реабілітацію у Миргороді. Йому дозволили на тиждень поїхати до рідних, побачитися з донькою.
Він купив Софії велосипед, і дуже радів зустрічі. Але все ж змінився.
— На Зелені свята син прибув у відпуску, привіз подарунок Софійці — велосипеда. Утім, настрою не було, — за столом майже мовчали. Я його дуже просив: Андрію, не поспішай вертатися на фронт, давай краще підлікуємося… Але він одказував, що їхатиме до побратимів.
Син уже занурився в інше життя і став іншим, — пригадує ту зустріч батько Андрія.
Повернувся під Бахмут. В останній розмові з Інною сказав: напевно, не повернеться.
Останній подарунок для доньки
17 червня 2023 року Софійці виповнилося пʼять років. Тато з самого пекла не лише замовив доньці мʼяку іграшку-єдинорога, а й зміг зателефонувати та привітати її.
Це була їхня остання розмова.
Нині мама Інна ділиться: дочка ставить дорослі запитання, тож вони звернулися до психолога, аби мʼяко пояснити дитині, що сталося з татом та всією їхньою родиною.
— Важко, але їй приходить трагічне усвідомлення того, що з Андрієм і нами всіма сталося. Вона досі малюнки пише, свічечки запалює — для тата, — розповідає Інна.
У ліцеї, де навчався Андрій, відкрили памʼятну дошку з його фото. Батько Мирослав каже: на тій стіні вже понад десять таких дощок, а кладовища — в прапорах українських.
— Коли приходиш, ведеш за ручку онучку в перший клас і бачиш пам’ятну дошку зі своїм сином — батьком цієї дитини — серце розривається від туги. Наше горе — одне, а горе країни — це тисячі обірваних життів на злеті мрій, — говорить чоловік.
Раніше ми розповідали тобі історію наймолодшого Героя України, який зміг врятувати життя 21 побратима. Читай її за посиланням на наш інший матеріал.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!