У новому випуску проекту Екзамен Маша Єфросиніна поговорила одразу з двома героїнями, бойовими медикинями з позивними Куба та Аляска. Вони стали головними героїнями однойменного документального фільму, який нещодавно вийшов у прокат.
Їхні історії різні, але схожі в одному: обидві врятували не одне життя на передовій, пережили власні поранення й втрати, а їхня дружба стала однією з тих опор, що дозволяє вистояти.
Куба та Аляска в інтервʼю Маші Єфросиніній
Знайомся — Куба. Хто вона така
Юлія з позивним Куба спершу була медикинею-волонтеркою на Майдані у 2014, згодом — однією з перших учасниць медичного батальйону Госпітальєри, які рятували поранених на фронті. Вона керувала евакуаціями поранених у складі 92-ї бригади, виїжджала під обстрілами, рятуючи бійців.
Куба співзаснувала рух VETERANKA та створила цех by VTRNK, де шиють жіночу військову форму. У мирному житті Юля займалась дизайном одягу — її колекція була представлена на Ukraine Fashion Week та у Парижі.
Служила на Донеччині та Харківщині та нагороджена медалями За врятоване життя, За оборону Харкова, Захиснику Вітчизни тощо.
Знайомся — Аляска. Хто вона така
Олександра з позивним Аляска — у цивільному житті журналістка й художниця. Навчалася в Одеському медичному університеті, працювала в Києві, а після 24 лютого 2022 року приєдналася до руху VETERANKA і стала бойовою медикинею.
Під час служби дістала серйозне поранення після атаки дрона, але після лікування повернулася у стрій. Зараз служить у Нацгвардії й допомагає ветеранам, які повертаються до цивільного життя. Паралельно створює графічні серії про війну та урбаністику.
Ми сміємося завжди
Одна з тем розмови з Машою Єфросиніною — гумор на фронті. Ведуча розповіла, що вже подивилася документальний фільм, де дівчата у головних ролях, і сказала, що постійний сміх медикинь у кадрі сильно контрастує з жахами передової й створює сюрреалістичний ефект.
Аляска на це відповіла, знов таки сміючись:
— Ми сміємось завжди: коли нам добре, коли нам погано, коли нам страшно. Ми просто гієни, — жартує Аляска.
Куба додає:
Ми навіть сміємось, коли надаємо допомогу пораненим. Він кричить, а я кажу: ну що ти кричиш? Дві гарні дівчини тебе роздягають, наркоту пропонують, а ти кричиш.
Їхній гумор — це спосіб підтримати бійця й себе.
— Уявіть, поранена людина, а над нею ще й плачуть. Це ж неможливо. Я все життя так: звикла сміятися, — пояснила Куба.
Без чорного гумору — нікуди
Обидві визнають: гумор для них — захисний механізм. І навіть кажуть, що мають список на випадок смерті. У ньому — власні похоронні “побажання”. У Аляски — труна в блискітках, пісня ТНМК — Не стій, стрибай і крематорій.
— У мене просто фобія, не хочу, щоб мене просто закопали.
Куба додає:
— А мені Аляска обіцяє приносити червоні троянди. Я їх терпіти не можу. Кажу їй — “фу, яка ти”, — хихоче Куба.
На питання Маші — а як же почесті, з якими ховають героїв, з Не стій, стрибай, це не дуже вʼяжеться, Аляска відповідає:
— Я не хочу, щоб мої близькі страждали. Якщо смерть — це перехід в іншу форму, то я б хотіла, щоб вони розуміли: я не засмучусь. Бо там мене вже чекає компанія, яку я буду рада зустріти.
Тож фільм Куба та Аляска показує не лише фронтову роботу медикинь, а й те, що жінка на війні не самотня. У неї є посестра, є опора, є сестринство, яке рятує.
Жіночі історії на фронті різні, але об’єднує їх одне — сміливість. У бригаді Рубіж розповіли про 18-річну Юнгу — наймолодшу операторку FPV, яка разом із хлопцями “кошмарить” ворога.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!