У ніч проти неділі, 25 жовтня, Україна вчергове повернулася на зимовий час. Ще 2024 року українці мали востаннє перевести стрілки годинників після ухвалення відповідного законопроєкту Верховною Радою, однак документ так і не набрав чинності.
Коли в Україні вперше перевели годинники — читай в матеріалі.
Хто придумав перехід на літній час
Ідею переводити годинникові стрілки запропонував американський науковець і політик Бенджамін Франклін. У 1784 році він опублікував жартівливу статтю, в якій підрахував, скільки воску для свічок зекономили б в Америці, якби ранок починався раніше.
Тоді ідея не знайшла прихильників, але її неодноразово обговорювали на початку 20 століття, аж поки король Великої Британії та Ірландії Едвард VII не постановив перевести на літній час свої маєтки.
Та на державному рівні економію (вже не свічок, а електроенергії) примусила апробувати Перша світова війна — у 1916 році літній та зимовий час запровадили у Німеччині та Австро-Угорщині, частиною якої були наші Закарпаття, Галичина, Буковина та Волинь.
У 1918 році, більш як через 30 років після народження ідеї, ініціатива повернулася до Америки. А коли в США почали переводити годинники, “епідемія” економії охопила й увесь світ. І сьогодні вже понад 70 держав на усіх континентах впровадили зміну часу.
Коли в Україні вперше почали переводити годинники на зимній та літній час
По всій території України годинники вперше перевели у 1981 році, за часів Радянського Союзу. А пізніше, після розпаду імперії, закріпили порядок переходу постановою власного Кабінету міністрів від 13 травня 1996 року Про порядок обчислення часу на території України.
Документ вимагав щороку в останню неділю березня переводити стрілки на годину вперед, а в останню неділю жовтня повертати їх на годину назад. Вважалося, що так підприємства та установи значно зекономлять електроенергію на освітленні приміщень та офісів, адже повніше захоплюватимуть світловий день.
Проте економічний ефект виявився більш ніж сумнівним.
Для чого переводять годинники: аргументи за та проти
Переведення стрілок мало на меті зекономити на освітленні, але науковці та й самі енергетики не раз привертали увагу політиків тим, що жодної вигоди не спостерігається. Ба більше, є надмірний розхід.
Так, за даними порталу УНІАН у 2022 році споживання електроенергії в Україні у перший тиждень після переходу на новий час збільшилася на 13%. У 2021 році витрати зросли на 6%.
Пояснюється це просто: нинішні системи освітлення беруть сміховинно малу кількість енергії. В той час як абсолютна більшість енергомістких приладів працюють незалежно від часу доби. Така ситуація спостерігається й у промисловості, й у побуті.
Іще один аргумент за перехід на літній час стверджував, що люди ефективніше працюють, коли надворі світить сонце. А от темрява призводить до зниження працездатності. Психологи з цим погоджуються, проте пояснюють: адаптація до нового часу триває так довго, що зводить нанівець і цей нібито позитивний ефект.
Нам важко пристосовуватися до нового графіка життя. Ламаються внутрішні біоритми організму, який живе не за постановами Кабміну, а за внутрішнім налагодженим годинником.
Тож працездатність, навпаки, знижується, хронічні хвороби загострюються, на лікарняні витрачається більше коштів — і тут вже не до економії.
Восени 2024 року після скасування переведення годинників Верховною Радою Україна мала востаннє повернутися на зимовий час, після того, як президент Володимир Зеленський підпише відповідний законопроєкт, однак документ так і не набрав чинності.
Раніше ми розповідали, як сезонне переведення годинника впливає на здоров’я.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!