Сад імені Тараса Шевченка — ботанічна пам’ятка природи місцевого значення, об’єкт природно-заповідного фонду та один із найголовніших символів Харкова.
Читай, що відомо з історичного контексту про цей парк, яким був шлях його розвитку до наших днів — у матеріалі.
Парк імені Шевченка: історичні дані
Історія парку розпочалася на рубежі XVIII–XIX століть, коли ця земля перейшла від козацького полковника Прокопія Куликовського до державного радника Григорія Шидловського, а згодом — до опіки князя Дмитра Кантемира.
У 1804 році маєток на торгах придбав Євген Васильєв, ад’юнкт щойно заснованого Імператорського Харківського університету.
За ініціативи видатного вченого і просвітителя Василя Каразіна територію передали вишу під облаштування Університетського саду. Далі на парк Шевченка чекала така історія:
- 1805–1808 роки: відомий паркобудівник Цетлер заклав головну вісь ансамблю — липову алею. З навколишніх лісів під Куряжем та Пісочином сюди привезли й висадили тисячі саджанців, перетворивши дику діброву на вишуканий ландшафтний парк англійського типу з терасами, альтанками та оранжереєю.
- 1808 рік: у глибині саду відкрили університетську астрономічну обсерваторію, яка безперервно функціонує й донині.
- 1895 рік: на базі бджільничо-шовковознавчої станції Південноросійського товариства акліматизації заснували Харківський зоопарк — найстаріший в Україні.
- 1907 рік: на головній алеї урочисто відкрили пам’ятник Василю Каразіну. Монумент згодом кілька разів переносили, поки у 2004 році він не посів своє теперішнє місце біля головного входу до ХНУ.
Нова епоха для парку розпочалася у 1933 році, коли міська влада демонтувала чавунну огорожу вздовж Сумської вулиці, зробивши вхід повністю вільним та безкоштовним для всіх містян.
1935 року на місці пам’ятника Каразіну звели монументальний 16,5-метровий пам’ятник Тарасові Шевченку, який визнано шедевром світової скульптури.
Для створення 16 бронзових фігур героїв Кобзаря, що оточують пілон, позували зірки харківського театру Березіль, зокрема Наталія Ужвій та Амвросій Бучма. Тоді ж сад отримав своє сучасне ім’я — на честь Тараса Шевченка.
Під час нацистської окупації парк зазнав серйозних руйнувань, а німецьке командування використовувало його центральну частину як військове кладовище для поховання вищих офіцерів Вермахту.
У 1946–1947 роках архітектори Микола Ареф’єв, Єлизавета Любомілова та Ганна Маяк побудували великий літній музичний театр.
У 1963 році над ним звели унікальний сідлоподібний залізобетонний дах на вантах, трансформувавши споруду у відому кіноконцертну залу Україна.
Сад Шевченка в Харкові: що можна подивитися
Сучасного вигляду Сад імені Тараса Шевченка набув після масштабної та капітальної реконструкції 2016–2019 років, ініційованої міським головою Геннадієм Кернесом.
Попри тривалі дискусії щодо високої вартості робіт та вирубки частини старих дерев, ландшафт парку зазнав кардинальних урбаністичних змін.
Замість аварійного старого яру будівельники створили штучне каскадне озеро з нічним підсвічуванням, фонтанами та оновленим пішохідним мостом, який звели на місці історичного Люсиного містка.
Замість фонтану Каскад було облаштовано монументальні гранітні сходи, а в нижній частині збудували новий багатоярусний світломузичний фонтан із бронзовими фігурами мавп-музикантів роботи турецького скульптора Сукру Еренлера.
Важливою особливістю оновленого саду стала поява цілої галереї скульптур, присвячених видатним діячам, чиє життя та творчість були тісно пов’язані з Харковом. Гуляючи алеями, туристи та містяни можуть сфотографуватися поруч із:
- Академіком Володимиром Вернадським;
- Режисером Лесем Курбасом;
- Кінорежисером та актором Леонідом Биковим;
- Співачкою Клавдією Шульженко та композитором Ісааком Дунаєвським.
Окрім цього, у парку розташовані пам’ятний знак репресованим кобзарям, Пам’ятник футбольному м’ячу з автографом Олега Блохіна, оригінальний знак 50-та паралель та відкритий у 2023 році пам’ятник дітям — жертвам російської агресії.
Де знаходиться Сад імені Шевченка
Розташований у самому центрі мегаполіса, парк займає площу 27 гектарів і є унікальним міським простором, де гармонійно співіснують багата історична спадщина, наукові об’єкти та сучасна європейська інфраструктура.
Сад обмежений великим майданом Свободи, вулицями Сумською, Клочківською та Римарською, а також безпосередньо межує з Харківським зоопарком, Ботанічним садом та корпусами Харківського національного університету.
Головною природною цінністю парку, окрім ста видів декоративних рослин, є 20 реліктових вікових дубів, вік яких становить від 200 до 300 років — вони є живими залишками корінних дубових пралісів, що захищали підступи до Харківської фортеці з півночі.
Фото: СКП “Харківзеленбуд” ХМР.
Раніше ми писали про Стрийський парк — читай в матеріалі про його історію та на що можна подивитися.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!