Колись ми мріяли сягнути голлівудських висот, а тепер американські зірки тяжіють до України. Американський актор, режисер та сценарист Лієв Шрайбер не лише підтримує українців з перших днів повномасштабного вторгнення, але й наважився приїхати на землю своїх предків, щоб допомагати у темні часи побачити світло.
Спочатку виявилось, що актору досить добре вдається готувати борщ на тисячі порцій. Робив він це спільно з World Central Kitchen у Перемишлі.
Потім, мабуть, заграла українська кров, коли відчула близькість рідної землі. Тому Шрайбер вирішив приїхати до Львова, де йому пощастило поспілкуватись з багатьма українцями та розповідав на своїй сторінці в Instagram історії майже кожного, хто зачепив його серце.
Однак не оминув він увагою й особливості тепер вже звичайних буднів в Україні, а саме повітряні тривоги, які раз за разом повторюються у різних областях нашої Батьківщини.
Актор розповідає своїм підписникам, як йому одного разу довелось провести всю ніч у бомбосховищі свого готелю у Львові. Проте його вразила більше не кількість повітряних тривог, а люди, які так само ховалися від обстрілів російських окупантів.
Перебуваючи в підвалі нашого готелю, я був так вражений тим, наскільки оптимістичними та хоробрими здавалися люди, яких я там зустрічав. Стільки історій, такі неймовірно стійкі люди.
Мабуть, колись Шрайбер перенесе усі ці розповіді та враження на екран. І окрім премії Тоні та номінацій на Золотий глобус, отримає ще кілька заповітних статуеток. А всі до цього відомі роботи актора та режисера від Людей Ікс до Крику затьмарить нова робота про щось щире, просте та рідне.
А поки ми чекаємо і проживаємо свою історію, пропонуємо подивитись один із фільмів корінного українця (дідусь по материнській лінії Лієва — з України).
У пошуках Бабеля
Як пояснити сутність людини через екран? Відповідь, мабуть, знає режисер фільму, що розповідає про життя Ісаака Бабеля.
Українець єврейського походження зі своєю неповторною історією життя, яке перервалось через хижий імперіалізм СРСР та звинувачення в антирадянській змовницькій терористичній діяльності.
Його онук тепер намагається зрозуміти, яким же він був, мандруючи місцями, що були тісно пов’язані з одеською легендою.
Яків брехун
Варшавське гетто 1944 року. Яків живе там і працює так само як й інші. Проте він все одно вирізняється.
Він говорить, що має радіо, яке вдалось десь заховати. Брехун він чи ні – невідомо. Важливіше те, що він намагається підняти дух своїх друзів.
П’ята хвиля
Вони спустошували землю та вбивали людей. Повільно та різними способами. Ні, це не окупанти, а іншопланетяни. Хоча спільного у них тепер аж забагато.
Фільм розповідає, як після чотирьох хвиль нападу іншопланетян, одна юна дівчина намагається врятувати свого маленького брата. Проте чи можна довіряти усім, хто видає себе за людей, вже питання і нашої реальності.
Нагадаємо, раніше іспанський футболіст Фран Соль прийняв біженців у себе вдома. Про це він розповів українською на своїй сторінці.