Поки українці наполегливо боряться за мир та чекають його настання як найбільш визначної події у своєму житті, Нобелівський комітет визначає своїх лауреатів у питаннях збереження миру.
Цього року представники премії вирішили, що буде доцільно одночасно нагородити представників як України, так і Білорусі з Росією. Тож Премію миру 2022 року присудили українській правозахисній організації Центр громадянських свобод, а також білоруському правозахиснику Олесю Біляцькому та російській правозахисній організації Меморіал.
У заяві комітету йдеться, що саме ці представники протягом багатьох років пропагували право критикувати владу та захищати основні права громади, а також доклали чималих зусиль, щоб документувати воєнні злочини та випадки порушення прав людини та зловживання владою.
Разом вони демонструють важливість громадянського суспільства для миру та демократії.
Вікна зібрали основну інформацію про цьогорічних лауреатів Нобелівської премії миру, а також реакцію українських представників на таке сусідство у званнях.
Центр Громадянських Свобод
Українська організація Центр Громадянських Свобод була заснована з метою просування цінностей прав людини.
З 2014 року її представники також почали брати участь у моніторингових групах у Криму та на Донбасі, щоб контролювати дотримання прав людини на цих територіях та документувати випадки переслідувань.
Правозахисниця Олександра Матвійчук, яка очолює організацію, після отримання нагороди зазначила, що зараз говорять армії, це сталось, тому що голоси правозахисників не хотіли чути.
Можливо, нас слухали на Комітеті ООН з прав людини, але точно не в тих залах, де ухвалюються рішення людьми при владі.
Також Олександра Матвійчук зазначила, що тепер для настання миру потрібно зробити кілька рішучих кроків. Спершу ООН та держави-учасниці мають провести реформу міжнародного миру та безпеки.
Потім створити міжнародний трибунал та притягнути Путіна, Лукашенко та інших воєнних злочинців до відповідальності. До того ж важливо, щоб звичайні люди теж усвідомили свою силу впливати на світ та мир у ньому.
Олесь Біляцький
Білоруський правозахисник Олесь Біляцький був народжений на території РРФСР, але вся його діяльність сконцентрована саме у Білорусі. Наразі чоловік є керівником правозахисного центру Вясна.
Через те, що кошти його організації здебільшого зберігались закордоном, у 2011 році Олеся Біляцького було засудженого на чотири з половиною роки тюрми. Звинувачували правозахисника у несплаті податків у розмірі 500 тисяч євро.
Того ж року Генеральна прокуратура Білорусі за підписом Генерального прокурора Григорія Василевича виносила чоловіку попередження про неприпустимість діяльності його організації, яку Верховний суд Білорусі ліквідував ще у 2003 році.
Попри це Вясна продовжувала працювати й надалі. У 2021 році в рамках погрому громадських організацій було затримано практично усіх представників організації, зокрема й самого Олеся Біляцького. Здебільшого їм інкримінували підготовку масових заворушень і несплату податків.
Меморіал
Російська організація була створена ще за часів СРСР у 1989 році. Спочатку Меморіал вважався добровільним історико-просвітницьким товариством. Одним із засновників був теж лауреат Нобелівської премії Андрій Сахаров.
Офіційно організація визначає, що має на меті допомагати розбудові розвинутого громадянського суспільства та демократичної правової держави, а також відновлення історичної правди та вшанування пам’яті жертв політичних репресій тоталітарних режимів. Здебільшого Меморіал займається тим, що проводить дослідження, просвітні заходи та розвиває правозахисну діяльність.
Офіційно організацію було ліквідовано рішенням російського суду наприкінці грудня 2021 року.
Реакція українських представників
Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк своєю чергою розкритикував Нобелівський комітет за присудження Премії миру представникам із Білорусі та Росії. Посадовець зазначив, що ці організації не змогли організувати спротив війні, яку розв’язали їхні країни.
Ще більше потрібно пригледітись комітетам багатьох премій і до українських науковців. Читай історії жінок-науковиць про роботу під час війни.
До речі, у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!