З початку повномасштабної війни російські військові порушують усі правила ведення війни та скоюють воєнні злочини проти миру та людства.
Влада України неодноразово наголошувала на тому, що Росія та її військові будуть покарані й закликала країни ООН до створення міжнародного трибуналу.
Зараз ми за допомогою різних країн збираємо докази воєнних злочинів, вчинених окупантами, та обов’язково притягнемо їх до відповідальності.
Сьогодні Вікна розповідають про найвідоміші міжнародні воєнні трибунали, щоб показати, як це відбувається.
Думка про те, що воєнних злочинців треба покарати, з’явилася у розпал Другої світової війни, щоб засудити німецьких військових, які знищували мирне населення.
Тож різні країни, що постраждали, вирішили створити “організоване правосуддя”.
Першим Міжнародним воєнним трибуналом є Нюрнберзький. Він працював з листопада 1945 року по жовтень 1946 року.
Це був суд переможців над стороною, яка програла. Країни, що постраждали під час війни, судили агресора.
29 серпня 1945 року суд погодив список, в якому були імена керівників вищого рангу, що вважалися воєнними злочинцями.
Трибунал функціонував для покарання воєнних злочинців лише з європейських країн, які належали до гітлерівської коаліції.
Трибунал виносив вироки у справах:
Як і належить судовому процесу, звинувачені мали право на захист, допит свідків, надання суду доказів, судове засідання тощо.
У підсумку керівництво НСДАП, Організації СС, СД, СА та Гестапо були визнані злочинними.
Трибунал засудив до смертної кари через повішення 11 людей. Троє отримали довічне ув’язнення, ще троє — від 10 до 20 років в’язниці. Ще кількох осіб Нюрнберзький трибунал виправдав, проте їх згодом знайшли та заарештували.
(Ілюстративне фото, джерело — Unsplash)
Нюрнберзький трибунал судив злочинців європейських країн, тож для злочинців з Японії був створений Міжнародний трибунал для Далекого Сходу (Токійський).
Це теж був суд переможців над переможеними, а організація трибуналу явно не дозволяє вважати його незалежним судовим органом.
Токійський трибунал розслідував ті самі злочини, що і Нюрнберзький: злочини проти миру, воєнні злочини, злочини проти людства.
А ще, на відміну від Нюрнберзького трибуналу, він мав право визначати здатність підсудного брати участь у судовому засіданні залежно від розумового та фізичного стану.
Міжнародний трибунал Далекого Сходу засудив 29 осіб.
Вирок для сімох з них був — смертна кара, 16 отримали довічне ув’язнення, двоє померли під час судового процесу, а інші отримали довготривалі терміни ув’язнення.
Після Другої світової війни була створена Організація Об’єднаних націй, основною метою якої було збереження миру. Але навіть це не вберегло від нової трагедії, тож виникла потреба проведення трибуналу щодо Югославії (заснований згідно з резолюцією Ради безпеки ООН у 1993 році).
Він розслідував воєнні злочини під час воєн у колишніх югославських республіках у 1991–2001 роках.
Ця війна супроводжувалася геноцидом та депортаціями. Лише під час війни у Боснії та Герцеговині загинули понад 100 тисяч людей.
На відміну від перших двох трибуналів після Другої світової війни, це був неупереджений та незалежний судовий процес.
Постійних суддів трибуналу обирала Генасамблея ООН, запасних суддів призначав генсек ООН з переліку, наданого ГА ООН.
Трибунал щодо колишньої Югославії судив за:
Трибунал провів 142 судових процеси, влада Сербії та Росії закидала трибуналу упередженість.
Під час усіх трибуналів судили злочинців, зокрема через те, що вони порушували закони ведення війни. Раніше ми розповідали, що таке традиції та правила ведення війни: що дозволено та за що карають.