З ким лише не порівнювали окупантів, але їхня схожість із білими ходоками з Гри престолів яскраво врізається у пам’ять. Особливо привабливою виглядає ідея захисту світу від їхньої навали за допомогою фортифікаційних споруд у вигляді стіни.
Тож, залучившись не лише фантазіями, але й реальною потребою через мігрантську кризу, Польща розпочала будівництво стіни на кордоні з Білоруссю.
Ще на початку 2021 року Анджей Дуда підписав відповідний закон. Тоді було розпочате будівництво дамби довжиною 187 км. Про це заявляла прес-секретарка прикордонної служби Польщі Анна Міхальська.
Вчора, 12 червня, видання Polsat повідомило, що на польсько-білоруському кордоні збудували перші 140 км стіни. Загальна вартість споруди становитиме близько 350 млн євро, а завершення роботи очікується вже наприкінці червня.
Звісно, Польща не єдина країна, яка прагне встановити мур заради власної безпеки. Читай нижче, як світ відгороджувався від ворогів стіною.
Проект Стіна в Україні
Після першої появи російських військових на території України у 2014 році українське суспільство вже прагнуло бачити на нашому кордоні стіну, яка б оберігала наш спокій та безпеку.
Проект Стіна анонсували того ж року, а завершення робіт планували на 2018 рік. Однак у 2020 році Держприкордонслужба надіслала свій запит у Кабмін, щоб змінити фінальну дату на 2025 рік та збільшити фінансування.
Пізніше експертна неурядова організація StateWatch визначила, що станом на 2021 рік Держприкордонслужба реалізувала проект Стіна на 51,4%.
Після повномасштабного вторгнення Росії на територію України питання про Стіну знову з’явилися в інфопросторі, а прагнення її добудувати збільшилось. Про подібні настрої заявив і голова Сумської ОВА Дмитро Живицький.
Посадовець запевняє, що поки не буде побудована стіна на кордоні з РФ, області, що межують з нею, ніколи не зможуть почуватися в безпеці.
Проте не лише Росія може скоро побачити перед собою фортифікаційні споруди замість українських краєвидів, але й Білорусь. Так, міський голова Житомира Сергій Сухомлин заявив, що область почала укріплювати позиції ЗСУ в регіоні українсько-білоруського кордону.
Побудуємо нормальну лінію оборони, щоб ЗСУ були захищені і щоб білоруська армія разом з російською більше не мала шансів зайти.
Ізраїльський роз’єднувальний мур
Недарма зараз багато хто хоче брати приклад з Ізраїлю. Країна живе у перманентному конфлікті та вже знає, як поводитись із сусідом.
Так, ще у далекому 1949 році з’явилась ідея відгороджувального муру, але реалізувати її вдалося лише 2002-го, після посилення арабо-ізраїльського протистояння і збільшення кількості терористичних актів на території країни.
Наразі фортифікаційна споруда розташовується навколо палестинських територій західного берега річки Йордан та простягається на 850 км за офіційними даними. Бетонна стіна височіє вгору на 6–8 м та має електронну систему сигналізації.
Індійський мур
Ще одна стіна, що була покликана захищати країну від терористичних нападів, зведена у 2004 році в Індії як демаркаційна лінія з Пакистаном.
Хоч споруда й не така висока, як ізраїльська (2,4–3,7 м заввишки), але має електричний струм, датчики руху, камери нічного бачення та інше обладнання. Це дало змогу скоротити кількість нападів на 80%.
Американо-мексиканський мур
Найбільш суперечлива в історії стіна, наскільки взагалі може бути. Комплекс загороджувальних інженерних споруд на кордоні США та Мексики мав стати бар’єром на шляху нелегальної міграції та перешкоджати наркоторгівлі.
Однак ця стіна дуже нерівномірна та часом виглядає, як серія парканів або ж звичайна дротяна огорожа.
Саудівський мур
Ще одна країна, яка вирішила убезпечитись від підсанкційної держави, — Саудівська Аравія. Її будівництво розпочалося у 2014 році.
Тоді споруда планувалась як традиційне загородження з високотехнологічними системами стеження та покликана була убезпечити країну від проникнення іракських бойовиків.
Однак ми продовжуємо свою боротьбу та сподіваємось, що скоро наш ворог остаточно усвідомить свою поразку та зможе її визнати. Читай, що таке капітуляція простими словами.