Марія Малевська регіональна журналістка програми Вікна-новини Страшно сказати, але у Вікнах я – від 2008 року. Сама не вірю :) На телебачення я прийшла ще школяркою, у рідному Маріуполі. Це була молодіжна програма на місцевому каналі. І мені здавалося, що професія, робота – це щось про нудно і тяжко, і відповідно – телебачення не може бути професією. Лише хобі. А потім дізналася, що у Харкові буде перший набір на спеціальність "телерепортер" і подумала: "А що, так можна було?")) Вся біографія Моїм першим сюжетом для СТБ був репортаж про підготовку до концерту легендарних Queen на харківському майдані Свободи. Ми знімали його разом з оператором Сашком Бринзою, відтоді – працюємо увесь цей час разом, і завдяки професії, ми за ці роки: ловили-готували-їли жаб у Зачепилівці (бо колись звідти жаб експортували аж до Франції, натомість – увесь райцентр ходив у хустках з Парижу!) ночували в армійській казармі у Щасті (аби о 3 ранку вирушити разом зі спецпризначенцями до сірої зони й зняти, як під обстрілами люди переправляються човнами з окупованого боку на мирну землю) вивозили разом із волонтерами людей із потрощених війною населених пунктів (найважче в таких зніманнях – бачити дітей, які звикли до обстрілів) місили багнюку в окопах, впускали мікрофона в цю багнюку і повзли разом зі снайперами у траві (ніколи не думала, що мій рідний Маріуполь стане лінією фронту) вихватували від беркута та зашивали Олександру голову (це було за кілька днів до втечі Януковича з України, трагічні дні лютого 2014) їли кита в Арктиці та ховали у серветки сьомгу на сніданках в готелі в Осло (бо дуже дорого все у Норвегії! Це був цикл сюжетів "Холодний мир" про шахтарів з Донбасу, які працюють на російське "АрктикВугілля" на Північному полюсі) пили каву у Нью-Йорку (українському селищі, яке регулярно з’являється у зведеннях про обстріли) мацали рундук Луї Віттон (в якому мешканці невеличкого села під Харковом бабуся Шура та дід Шура зберігали кукурудзу) оморячувалися (пили з плафона воду з Азову разом із хлопцями, які колись вийшли з Криму) начитували сюжети в автівці, під ковдрами, в шафах готелів (це незручно! Але у відрядженнях іншого вибору немає). встигли попрацювати у Білорусі, поки ще це було можливо без ризику опинитися за ґратами (тепер жалкуємо, що не було часу скуштувати тамтешніх дерунів) Ми часто проїжджаємо якесь село, де були, впізнаємо місцину, але не можемо згадати, що саме тут знімали. Бо 13 років не міняти роботу — це діагноз :)
Як російська ДРГ проривалася до харківського шпиталю: спогади лікаря, який боронив пацієнтів Лікарі та офіцери стали до бою проти росіян. Бій тривав 18 хвилин. 15 Жовтня 2024, 22:00
Я і їхати боюсь, і лишатися — життя у Кураховому під артилерійські дуелі Вулиці порожні. Росіяни намагаються дістатися сюди з кількох напрямків відразу. 03 Жовтня 2024, 08:00
Найважче, коли бійця оперують сім лікарів. Як харківський шпиталь рятує життя, і чим можна допомогти Медзаклад потребує допомоги — кваліфікованих кадрів. Тож просять долучатися з будь-якого куточка України. 02 Жовтня 2024, 08:00
Рятують життя під ударами КАБів та ракет: як у харківському шпиталі роблять дива Харківський шпиталь шукає працівників, аби рятувати життя наших військових. 28 Вересня 2024, 18:00
Кожен пацієнт — моя дитина. Як українські лікарі виконують надскладні операції під гуркіт ракет Операції з ендопротезами проводять реабілітологи військово-медичного клінічного центру Північного регіону. 10 Вересня 2024, 22:00
Пошук людей досі триває! Удар балістикою по Полтаві: як місто оговтується після трагедії Пошуково-рятувальні роботи тривають, станом на 16:00 4 вересня відомо про 298 постраждалих та 53 загиблих. 04 Вересня 2024, 19:00
Найскладніше — опанувати власний страх! Артилеристи 28 бригади про бої на Торецькому напрямку У мирному житті годинникар — на війні — командир гарматної установки. Точність — спільна вимога для обох професій, каже боєць. 27 Серпня 2024, 20:30
Уламки просять загорнути на пам’ять: медики стабпункту про поранення наших захисників Василь, який керує передовою хірургічною групою, був цивільним лікарем. Лише за минулий рік він сім разів витягав скалки із сердець воїнів. 15 Серпня 2024, 22:00