Марія Малевська регіональна журналістка програми Вікна-новини Страшно сказати, але у Вікнах я – від 2008 року. Сама не вірю :) На телебачення я прийшла ще школяркою, у рідному Маріуполі. Це була молодіжна програма на місцевому каналі. І мені здавалося, що професія, робота – це щось про нудно і тяжко, і відповідно – телебачення не може бути професією. Лише хобі. А потім дізналася, що у Харкові буде перший набір на спеціальність "телерепортер" і подумала: "А що, так можна було?")) Вся біографія Моїм першим сюжетом для СТБ був репортаж про підготовку до концерту легендарних Queen на харківському майдані Свободи. Ми знімали його разом з оператором Сашком Бринзою, відтоді – працюємо увесь цей час разом, і завдяки професії, ми за ці роки: ловили-готували-їли жаб у Зачепилівці (бо колись звідти жаб експортували аж до Франції, натомість – увесь райцентр ходив у хустках з Парижу!) ночували в армійській казармі у Щасті (аби о 3 ранку вирушити разом зі спецпризначенцями до сірої зони й зняти, як під обстрілами люди переправляються човнами з окупованого боку на мирну землю) вивозили разом із волонтерами людей із потрощених війною населених пунктів (найважче в таких зніманнях – бачити дітей, які звикли до обстрілів) місили багнюку в окопах, впускали мікрофона в цю багнюку і повзли разом зі снайперами у траві (ніколи не думала, що мій рідний Маріуполь стане лінією фронту) вихватували від беркута та зашивали Олександру голову (це було за кілька днів до втечі Януковича з України, трагічні дні лютого 2014) їли кита в Арктиці та ховали у серветки сьомгу на сніданках в готелі в Осло (бо дуже дорого все у Норвегії! Це був цикл сюжетів "Холодний мир" про шахтарів з Донбасу, які працюють на російське "АрктикВугілля" на Північному полюсі) пили каву у Нью-Йорку (українському селищі, яке регулярно з’являється у зведеннях про обстріли) мацали рундук Луї Віттон (в якому мешканці невеличкого села під Харковом бабуся Шура та дід Шура зберігали кукурудзу) оморячувалися (пили з плафона воду з Азову разом із хлопцями, які колись вийшли з Криму) начитували сюжети в автівці, під ковдрами, в шафах готелів (це незручно! Але у відрядженнях іншого вибору немає). встигли попрацювати у Білорусі, поки ще це було можливо без ризику опинитися за ґратами (тепер жалкуємо, що не було часу скуштувати тамтешніх дерунів) Ми часто проїжджаємо якесь село, де були, впізнаємо місцину, але не можемо згадати, що саме тут знімали. Бо 13 років не міняти роботу — це діагноз :)
Школяр допомагає нищити ворога! Командир роти безпілотників Ахіллес завітав до нього по дрони Командир роти ударних безпілотників Ахіллес особисто зустрівся зі школяром, який зробив для його роти дрони. 11 Грудня 2023, 08:00
Під ударом амбулаторія, школа та навіть цвинтар! Які наслідки атаки росіян по селищу Козача Лопань Летіли шматки прямо в хату. Побило дах та сарай, — говорить житель Козачої Лопані Юрій. 06 Грудня 2023, 15:00
Обабіч дороги — труни, під завалами тіла, а на захисті запорізький Махно: яка реальність Дворічної зараз Хоч домівки місцевих зруйновані, а жити доводиться у підвалі, кажуть — це рідний край і вони його не покинуть. 05 Грудня 2023, 22:00
Кожна історія пробирає до сліз! Згадуємо волонтерів, які загинули, рятуючи інших від війни Розповідаємо лише кілька історій полеглих волонтерів — на згадку про їхню надважливу працю. 03 Грудня 2023, 21:30
Фейки, маніпуляції та інші продукти ІПСО: як російська пропаганда використовує штучний інтелект проти українців Намальовані картинки війни виглядають щемливо, красиво — наче на майданчику працював цех гримерів та освітлювачів. 01 Грудня 2023, 17:00
Авантюра, волонтери та поліція на броньовику: як рятували здичавілих коней, що блукали Авдіївкою півроку Дорогою до Авдіївки ми виявили двох коней, які бігли поруч з розбитими будинками, — розповідає поліцейський спецпідрозділу Білий янгол. 23 Листопада 2023, 08:00
Живуть у сірій зоні — там звʼязок не ловить! Репортаж із прильотами з Харківщини Примусова евакуація дітей у Куп’янському районі триває. Але деякі мами навідріз відмовляються рятувати власну малечу. 12 Листопада 2023, 17:00
Шостий рік у ЗСУ! Історія 24-річної командирки відділенням зенітно-артилерійського взводу Руни Читай історію 24-річної Вікторії на псевдо Руна, яка вже шостий рік захищає Україну — у матеріалі. 02 Листопада 2023, 08:00