Чоловік відмовляється від сімейної терапії? Чому так і як пояснити важливість цих сеансів

Богдана Макалюк журналістка сайту
Сімейна терапія: чому чоловік може відмовлятися від сеансів та як це вирішити

Для того щоб стосунки у парі були міцними, над ними треба працювати. Треба вчитися враховувати думку партнера, знаходити компроміси, вирішувати конфлікти або взагалі робити так, щоб їх не було.

Але час від часу ми всі сваримося, бо кожен з нас індивідуальний. Утім, це не означає, що після якоїсь суперечки треба закінчувати стосунки. Завжди можна проговорити проблему. 

Інколи самостійно це зробити не вдається, тому пара, щоб зберегти стосунки, звертається до сімейного психолога. Переважно, ініціатором походу на сімейну терапію є жінка, хоча зараз з таким запитом звертається й багато чоловіків. Але через деякі стереотипи та упередження, чоловіки все-таки не хочуть йти до психолога.

Вікна поговорили з сімейною психологинею Інною Канівець про те, коли парі треба звертатися до психолога, чому чоловік може відмовлятися від терапії та як йому пояснити необхідність таких сеансів. Також вона прокоментувала поширені міфи щодо сесій з психологом.

Як зрозуміти, що парі потрібно до психолога

Інна Канівець каже, що стосунки можуть бути джерелом радості, підтримки та злагоди, але іноді вони можуть потребувати додаткової допомоги. Серед основних ознак, які вказують, що парі, можливо, варто звернутися по допомогу спеціаліста, є постійні конфлікти та суперечки, втрата довіри та інтимності. 

— Також це зміни у поведінці й емоційному стані загалом. Постійний стрес, незадоволеність, усе, що пов’язано з емоційною сферою. Ще мені хотілося б виділити, що одна з ключових ознак — втрата спільних цінностей і мети.

Коли втрачається єдність, бачення свого сімейного шляху, а також усе вищеперераховане, тоді можна говорити про те, що пара чи подружжя має всі ознаки, щоб звернутись за допомогою до фахівця, — пояснює психологиня.

Як сприймає терапію жінка і як чоловік

Експертка каже, що на сьогодні є звернення як від жінок, так і від чоловіків. Вона зазначає, що трапляється багато випадків, що саме чоловіки звертаються по консультацію, бо вбачають, що треба залагодити, заземлити якісь ситуації у житті. Але каже, що все-таки є невелика різниця у сприйнятті терапії. 

— Чоловіки більш логічні, практичні, стратеги за природою. Вони хочуть вирішити свої ситуації максимально швидко, одна-дві консультації, щоб це не затягувалося.

Жінки більш пролонговані та налаштовані на довгострокову терапію. Це стосовно сімейної терапії.

В індивідуальних зверненнях чоловіки дуже позитивно налаштовані на те, що треба провести декілька сеансів. Коли вони бачать результат, йдуть у взаємодію з фахівцем дуже безпечно, з повним усвідомленням того, що вони на правильному шляху, — коментує Інна.

Фото: Pexels

Чому чоловік може відмовлятися від терапії

Однією з причин, каже експертка, чому чоловік може відмовитися від терапії, є вихід на корінь проблеми. Наприклад, пара прийшла до спеціаліста працювати над стосунками, але при запиті чоловік не проговорював те, що була зрада. Під час терапії ситуацію розкладають по поличках й виходять на корінь проблеми. Відбувається поведінкова зміна на емоційному фоні й чоловік може відмовитися від продовження терапії.

Тобто, можуть відмовлятися від спільної терапії, коли бояться сказати про корінь проблеми.

Одним із палітри варіантів може бути те, що чоловік вважає, що психологиня під час сеансів ставатиме на сторону жінки. 

— Перед консультацією ми маємо пояснити, що зберігаємо об’єктивність. На етапі знайомства розповісти свої правила, принципи, цінності. Я думаю, коли ми будемо безпечно вести консультації, ці хвилювання втратять свою значущість.

Ми створюємо безпечний простір, консультуємо насамперед людину, а не окремо чоловіка й окремо жінку. Утім, звичайно, враховуємо особливості психології чоловіка і жінки, але це зовсім різні речі, — говорить сімейна психологиня.

Як знайти компроміс, щоб чоловік сходив на терапію

Інна Канівець говорить, що великим аргументом може бути цінність стосунків, коли для партнерів важливо бути одне з одним. Додає, що не треба ставати у ту позицію, коли кажуть, що у шлюбі лише через дитину.

— Партнери мають любити одне одного, і якщо чоловік відмовляється від терапії, пояснити свої хвилювання та для чого звернення до психолога. 

Якщо чоловіку цінний партнерський спокій, щоб партнерка відчувала себе комфортно у стосунках, звичайно, він піде на терапію, — говорить експертка.

Як стосунки в парі впливають на дитину

— Дуже часто дорослі сприймають дитину як ту, що нічого не бачить, не чує та не може нічого сказати. Дитина може не розуміти значення якихось слів, але вона відчуває емоції. 

Навіть якщо дитина чимось грається, руки можуть займатися чимось, але вся увага буде сконцентрована на батьках.  

Я часто чую, що батьки кажуть, що не сперечаються при дитині, щоб вона не бачила сварок. Але ж емоційно партнери стають віддаленими одне від одного. Дитина це відчуває, бачить, але не розуміє, чому так відбувається.

Тому діти часто вважають себе винними. Адже дитина бачить посмішку на обличчях батьків, радість в очах, а потім “бац” і вони не спілкуються. Тобто, дитина часто сприймає це на себе і вважає, що вона зробила щось не так. 

Батькам також треба пояснювати дитині, що у житті бувають суперечки, невирішеності, але це можна владнати. Іноді люди не сходяться в думках. Для того, щоб мамі й татові вирішити це, треба трішки помовчати. Тоді дитина розумітиме, що життя різне, багатогранне, що деякі суперечності треба вирішувати, й буде більш готовою до дорослого життя, — говорить Інна.

Фото: Pexels

За її словами, психолог може проводити роботу з батьками. Роз’яснювати, формувати, складати алгоритм дій, пропонувати палітру варіантів та розглядати, як батьки можуть допомогти дитині, щоб вона якнайменше переживала сімейний дискомфорт.

Міфи про терапію

“Похід до психолога — це дорого”

Тут Інна радить подумати про те, наскільки цінними є подружнє життя, сімейна взаємодія, почуття радості й щастя у стосунках.  

“Похід до психолога — це як поговорити з друзями, але за гроші”

— Психолог взаємодіє з людьми й допомагає у розв’язанні питань. Людина навчається понад п’ять років, розвивається протягом своєї практики, проходить вузькоспеціалізовані сертифіковані курси.

Щодо того, щоб поговорити з друзями, варто розрізняти таке поняття, як життєва мудрість та професійна допомога. 

Ми ж не говоримо, що є лікарями, бо знаємо, які знеболювальні допомагають від головного болю. Фахівець допомагає людині впоратися з певними моментами, розкласти усе по полицях і знайти варіанти розв’язку проблем, — пояснює експертка.

Фото: Pexels

“Похід до психолога нічого не вирішить”

Інна Канівець говорить, що похід до психолога може нічого не вирішити у сімейній терапії, якщо хтось із партнерів не дає згоди на це. Також це може не допомогти, якщо людина не має конкретного запиту, а прийшла, бо знайомі ходять і їм допомагає.

Крім цього, терапія може не мати ефекту, якщо людина боїться й не готова нічого змінювати. 

“Ходити до психолога — не чоловіча справа”

— Це дуже поширене твердження й міф. Наше суспільство досі керується стереотипами, навіть мами можуть казати хлопчиками: “Не плач, ти ж хлопчик”. Тобто у нас є стереотипне мислення, що чоловікам заборонено відчувати. 

Зараз ця ситуація змінюється. Я радію, що є вже багато звернень безпосередньо від чоловіків, і ми відходимо від цього міфу, — коментує психологиня.

“Я ж не псих, щоб ходити до психолога”

За словами Інни, це також поширене твердження. Вона вважає, що треба проводити роз’яснювальну роботу, щоб люди знали, чим займається психолог, психотерапевт та психіатр. Зараз цей міф потроху розвіюється, на жаль, на це вплинула війна, але люди мають розуміння, чим займаються ці три спеціалісти.

— Всередині сім’ї люди повинні також пояснювати, що звернення до психолога не означає, що людина є психом. А що спеціаліст може допомогти, якщо ти заплутався(-лася) в житті. Таке інколи буває, як кажуть: “Загубитися  утрьох соснах”. Людина може сама не бачити рішення, яке є просто перед нею, — додає експертка.

“Ненормально вплутувати у стосунки двох ще когось”

— Це твердження є одним із найпоширеніших. Я проводжу метафоричну паралель із футбольним матчем. Там є арбітр, він збоку бачить, що відбувається на полі та підсвічує певні проблеми. Такі підсвічування і позиції “арбітра” у терапії призводять до певного успіху, якщо люди беруть на себе відповідальність, — пояснює Інна.


Зараз ми усі перебуваємо у стресі від подій навколо, тож можемо зриватися на близьких людей. Раніше ми розповідали, як зберегти стосунки під час війни.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.