У Запоріжжі триває судовий процес над російським військовим за розстріл українського військовополоненого. Це вперше, коли обвинувачений постає перед судом особисто. Ділимося репортажем із засідання суду.
Матеріал підготовлений журналісткою Вікторією Манковською. Оригінал розміщений на сайті IWPR (Institute for War & Peace Reporting).
Перше очне слуханні справі про розстріл військовополоненого
Раніше суди розглядали справи про страту українських полонених лише заочно. 26-річному Дмитру Курашову інкримінують розстріл українського військовополоненого Віталія Годнюка. До суду підозрюваний заперечував злочин. Під час судових слухань визнав провину, але згодом знову заявив про невинуватість.
Дмитра Курашова на псевдо Сталкер взяли у полон наприкінці січня 2024 року на Запорізькому напрямку.
Курашов народився у Грем’ячинську Пермського краю РФ. Був засуджений за крадіжку та напад на поліціянта.
За версією обвинувачення, зранку 6 січня 2024 року група російських військовослужбовців загону Шторм-V, в якій перебував Курашов, штурмувала українські позиції в районі села Приютне Пологівського району Запорізької області. На цих позиціях були бійці 127-ї окремої бригади ТрО.
Коли росіяни її захопили, 41-річний українець Віталій Годнюк склав зброю, підняв руки і вийшов з бліндажа.
На вимогу Курашова Годнюк став на коліна. Проте Курашов прицільно вистрілив щонайменше тричі та убив українського військового на місці, пишуть у справі.
Свідчення російських військових
На засіданні були прокурор Запорізької обласної прокуратури Микита Маневський, захисниця підсудного від Центру безоплатної правової допомоги та перекладачка. З міркувань безпеки захисниця попросила не називати її імені.
Російських військовополонених також привезли до суду для допиту. Як пояснила суддя, їх допитували в іншому приміщенні, оскільки перебування свідка та обвинуваченого в одному приміщенні неможливе.
Російський військовий Олег Замятін свідчив першим. Він бачив українського військового Годнюка перед загибеллю:
Після висадки я побачив, як вийшов ваш український (військовий — ред.). Потім автоматна черга. Тіло впало, позаду мене пролунав вибух, і я втратив свідомість.
За словами Замятіна, біля бліндажа українських військових знаходились лише він і Сталкер.
На питання прокурора, чи була зброя в українського полоненого, Замятін відповів, що ні. Крім росіянина на псевдо Сталкер і нього там більше нікого не було, тож постріли міг зробити лише Сталкер. З його боку Замятін і чув постріли.
Наступним в суді свідчив російський військовий Костянтин Зєлєнін. Він розповів про штурм українських позицій у той день. Коли по них почали стріляти, Зєлєнін сховався у воронці й побачив, як з першого бліндажа вийшов Годнюк з піднятими руками. За декілька секунд свідок почув автоматну чергу, після чого полонений впав.
Коли тіло впало, я побачив, що праворуч від мене знаходиться Сталкер. Він був один у моєму полі зору. Поблизу більше нікого не було.
Зєлєнін розповів, що побачив українського військовополоненого без зброї. І додав, що ніхто, крім Сталкера, цього зробити не міг. Обвинувачуваний на попередньому засіданні стверджував, що у Годнюка стріляв бойовий медик Сергій Кучимов на псевдо Сєдой. Ця інформація не підтвердилася за даними свідків.
Ще один росіянин Дмитро Зуєв стверджував, що особисто бачив, як Курашов наказав українському військовослужбовцю вийти з бліндажа, а коли той здався, розстріляв.
Курашов сказав: “Виходь, здавайся!”. Український військовий вийшов з бліндажа з піднятими руками й став на коліна. Перед тим Сталкер кинув гранати у бліндажі.
Під час допиту Зуєв розповів, що Курашов зняв з тіла загиблого Годнюка годинник. Жоден свідок не обговорював з Курашовим страту, однак Зєлєнін сказав, що у СІЗО обвинувачений вихвалявся розстрілом українського військовополоненого перед іншими полоненими.
Унікальність справи
Під час судового засідання Курашов не розмовляв зі свідками і не вдавася до коментарів. Після судового засідання він заявив журналістці, що не погоджується зі свідченнями, які дали на засіданні, і відмовився щось коментувати.
Розслідування подібних справ дуже складне. Рідко трапляється ситуація, коли військовий, причетний до страти, потрапляє в полон. Саме тому ця справа є унікальною.
Якщо суд визнає Курашова винним, він отримає від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.
Раніше ми розповідали, як ООН фіксує масові страти українських полонених.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!