Відчуття незахищеності та постійної загрози з боку Росії тримає у вимушеному біженстві за кордоном мільйони українок та українців. Як повернути втрачене відчуття безпеки — чи може допомогти в цьому вступ України до Північноатлантичного Альянсу, чи нам доведеться самим шукати шляхи до власного захисту?
Про те, як НАТО допоможе Україні, читай у колонці співзасновниці Українського Жіночого Конгресу Світлани Войцеховської.
Питання безпеки — причина неповернення до України для 50% громадян, які виїхали з країни після 24 лютого 2022 року. Про це свідчать результати онлайн-опитування з оцінки міграційних процесів і настроїв українців, які презентував виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко.
Згідно з опитуванням, у 37% респондентів є найближчі родичі (чоловік або дружина, діти, батьки), які були змушені залишити Україну після початку повномасштабного вторгнення Росії, а у 80% — друзі та знайомі, з якими вони спілкуються особисто. Основною причиною від’їзду 58% назвали відсутність почуття безпеки, стільки ж висловилися про необхідність турботи про дітей та їх майбутнє, 57% вважають, що причина — у підвищеному рівні небезпеки.
НАТО як символ безпеки
У НАТО існує рекомендація, що національні витрати на оборону країни-члена Альянсу повинні становити близько 2% ВВП. Водночас тільки дев’ять із 29 країн НАТО наразі досягають цього обсягу видатків. Цікаво, що в бюджеті України на 2019 рік на фінансування сектора безпеки й оборони було закладено 5% ВВП (понад 200 млрд грн). Це у два з половиною рази більше, ніж рекомендована сума Альянсу. Основні кошти члени НАТО спрямовують не на збільшення кількості озброєння, а на його якісне поліпшення, а також створення нормальних умов служби і життя для військових та їхніх сімей.
13 березня уряд підтримав проект змін до закону Про державний бюджет України на 2023 рік, який передбачає збільшення видатків на 537 млрд грн. Після запропонованих змін загальний бюджет на сектор безпеки та оборони склав 1 трильйон 670 млрд гривень, а це 26,6% від ВВП. У 2022 році на ці цілі витратили 1,2 трлн грн. Видатки на оборону торік були заплановані в розмірі близько 25% ВВП країни.
Тобто Україна за співвідношенням витрат на армію значно випереджає країни-члени Альянсу.
Звісно, цей фактор є наслідком повномасштабного вторгнення і необхідності відвоювати і повернути окуповані Росією українські території.
Важливим критерієм вступу до НАТО стануть зміни в економіці, антикорупційному законодавстві, гендерних практиках, програмах інклюзивності та сталого розвитку. Якщо держава — член НАТО, це означає, що вона є стабільним та надійним політичним та економічним партнером. Адже до Альянсу вступають не лише Збройні Сили, а вся держава.
Україну не розглядатимуть реальним кандидатом на членство за відсутності серйозного прогресу в усіх сферах. Йдеться про боротьбу з корупцією, належне врядування, прозорість, дотримання прав людини, верховенство права. У рік, коли Польща стала членом Альянсу, інвестиції в її економіку зросли майже в чотири рази, у Чехії і Угорщині — у три з половиною рази, Румунії — майже у два з половиною рази.
У вже згаданому вище онлайн-опитуванні Українського інституту майбутнього респонденти покладають на вступ до НАТО великі надії.
- Так, чверть опитаних (25%) вважає, що Україна зможе стати повноправним членом НАТО одразу після перемоги у війні.
- Стільки ж опитаних (25%) вважає, що, окрім перемоги, Україні ще доведеться реалізувати всі необхідні для вступу реформи.
- 19% респондентів вірить, що Україну візьмуть до НАТО ще до закінчення війни.
Зробити безпеку завданням №1
Поки перспективи членства України в Північноатлантичному Альянсі варіюються від найближчих до далеких, український уряд мусить окреслити власні виклики безпеки та шляхи їх вирішення.
Розвиток армії із впровадженням практик гендерної рівності має стати пріоритетом. Українські сили оборони мають розвивати спроможність стримувати збройні агресії. Для цього українська армія підвищує рівень боєздатності та сумісності ЗСУ з іншими військовими формуваннями держав-членів НАТО і ЄС. Ще до початку повномасштабного вторгнення українські жінки-командирки проходили оцінювання НАТО на рівні з іншими підрозділами.
Інше завдання — формування довіри до державної політики у різних секторах: оборонному, у сфері внутрішніх справ, зміцнення довіри до органів системи МВС з боку суспільства, продовження розвитку України як безпечної європейської держави, в основі якої лежать інтереси її громадян та висока ефективність усіх складових системи МВС.
Довіра держави — ключовий показник вільного суспільства і правової держави.
Нещодавнє соціологічне опитування Центру Разумкова, що проводилось в лютому-березні цього року, показало, що держава має великий кредит довіри від українців. Після зимових блекаутів і проблем з енергетикою та в умовах постійної загрози ракетних обстрілів, велика кількість українців позитивно оцінювала дії влади.
Переважна більшість громадян вважає, що влада добре або скоріше добре справляється з розв’язанням проблем у сферах оборони країни (25,4% — добре, 56,4% — скоріше добре) та енергозабезпечення (18% — добре, 61,6% — скоріше добре).
Повага до ветеранів — базова цінність
Ще одна неочевидна складова відчуття безпеки — забезпечення дотримання прав ветеранів війни та розвиток системи їх соціального захисту, медичного забезпечення, психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації, а також гідного вшанування пам’яті та формування образу ветерана у суспільстві.
Зараз у суспільстві гостро стоїть питання стратегії ставлення до учасників бойових дій. Хоч повага до ветеранок та ветеранів щодень зростає, вони все одно часто стають жертвами дискримінації. Зокрема, при працевлаштуванні та отриманні державних чи комерційних послуг. Така практика є неприпустимою.
Держава разом із громадським сектором має працювати над розвитком кращих практик адаптації ветеранів та ветеранок.
Приклади такої адаптації вже почав впроваджувати український бізнес. Зокрема, група компаній Starlight Media запроваджує систему підтримки та адвокації прав ветеранок та ветеранів на робочому місці. Медіагрупа створила стратегію, яка передбачає сприятливі умови для працевлаштування, реабілітації, адаптації українських військових по завершенню служби.
Важливу діяльність здійснюють громадські організації. Так, нещодавно створена організація Принцип розробила правовий навігатор для ветеранів війни, які отримали поранення під час несення служби. А Жіночий ветеранський рух, своєю чергою, працює над адвокацією прав ветеранок російсько-української війни і створений для збільшення можливостей реалізації себе в суспільстві.
Найкращими показниками відчуття безпеки для українців стане відчуття відкритих можливостей: якісного навчання, доступу до робочих місць, відкритість до проблем і потреб учасників та учасниць бойових дій, висококваліфіковані бійці армії, котра оснащена на рівні світових стандартів.
Бажання українок та українців жити у вільній Україні дасть поштовх економіці та допоможе відбудовувати країну після перемоги кращими фахівцями.
Багато країн підтримують Україну, надають як гуманітарну, так і військову допомогу. Деякі країни готові нас підтримати і на шляху до Альянсу. Раніше прем’єрка Естонії Кая Каллас у своєму інтерв’ю розповіла про вступ України до НАТО та підтримку нашої країни у війні проти Росії.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!