Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко у своєму інтерв’ю розповів про те, як війна вплинула на українців, постачання медикаментів на окуповані території та яка ситуація з лікарями та медзакладами.
Про навантаження на медичну систему
— Що сьогодні з медичною системою на територіях, які постраждали від обстрілів, чи під окупацією?
— Збитки наразі орієнтовні. Ми маємо 672 пошкоджені або пограбовані заклади охорони здоров’я. З них, за нашими оцінками, 115 медзакладів зруйновані й відновленню не підлягають.
Тільки 34,4 млрд грн потрібно на те, щоб відновити пошкоджені об’єкти. Це без оцінки ще 64 об’єктів із тих 672, до яких у нас немає доступу.
На відновлення зруйнованих потрібно 15 млрд 211 млн грн. Йдеться лише про відновлення, не модернізацію. Також зруйновані або пограбовані 426 аптек, 33 з них відновленню не підлягають.
Нині 30 закладів вже повністю відновлені. По інших закладах також проводяться роботи, але все залежить від їхнього рівня складності (пошкодження — ред.). Десь скління, десь ремонт даху, десь двері вставляють.
Також ми паралельно вносимо зміни, щоб можна було розробляти проектно-кошторисну документацію за кошти, які збираємо в рамках ініціативи президента Ukraine 24. Окремо ми запустили збір коштів на будівництво центру первинної медико-санітарної допомоги в Макарові, який згорів ущент.
— Що вам відомо про ситуацію з лікарнями на окупованих територіях?
— Ми періодично комунікуємо з усіма, але стає все дедалі складніше, оскільки “гаситься” інтернет. З кожним днем ускладнюється зв’язок з головними лікарями. Для нас ключове — чи доходять кошти, виплачені Національною службою здоров’я України на карточки медикам. Яка забезпеченість лікарськими препаратами для “екстренки” та чи є доступ до пального. І, на жаль, нещодавно окупанти вже втручалися в роботу нашої централі 103 і починали впроваджувати свої телефони.
Коли ти в Україні набираєш “103”, то потрапляєш на диспетчерський пункт, який розуміє, де ти, і направляє до тебе швидку. Та тепер вони відключили нашу централь 103.
Про лікарів
— Яка ситуація нині з лікарями?
— Зараз критичної недостачі з лікарями немає, бо в нас є черга з іноземних лікарів, які готові приїжджати в Україну. Ми ж також відкриті, але говоримо, що краще приїжджати тоді, коли від нас приходить запит, хто потрібен лікарні, наприклад, анестезіолог чи травматолог. Тоді ми просимо — приїжджайте своєю бригадою, ми вам кажемо, в яку лікарню.
Але ситуація залежить від місця, про яке йдеться. Одна справа захід та центр України. Інша справа в зоні бойових дій та на території, де Росія пробує встановити окупаційний режим.
— Чи поширена ситуація з еміграцією лікарів?
— Вона є, і насамперед це жінки, жінки з дітьми, які вимушено залишають Україну, щоб забезпечити безпеку дітям. Чи вона критична для нас зараз? Ні. Зі спілкування з прифронтовими лікарнями розуміємо, що більшість медичних працівників залишається на робочому місці.
Про ліки на окупованих територіях
— А який найбільший дефіцит серед ліків на окупованих територіях?
— Лікарні плюс-мінус вдалося забезпечити запасами українських препаратів, які були поставлені уже в період бойових дій. Але в аптечному сегменті проблеми, зокрема, з препаратами для зниження артеріального тиску.
По лікарнях проблеми з препаратами для людей, яким була здійснена пересадка органів. Також починають з’являтися проблеми з фізрозчинами.
— Чи поставляєте ви зараз ліки на окуповані території? Наскільки системно?
— У нас немає системних постачань. У нас немає жодного гуманітарного коридору. Російська Федерація не відкрила для постачання лікарських препаратів території, де встановлений окупаційний режим. Це все партизанщина, яку робимо ми спільно з волонтерами, і стараємося поставити все, що тільки можна і як тільки можна.
Як війна вплинула на українців
Люди, які зараз в Україні переживають наслідки війни, “постарішали” на 10-15 років.
Недуги, якими люди хворіли, наприклад, у 60 років, тепер будуть наздоганяти їх в 45-50-річному віці, зокрема через психологічні зміни в нашому організмі, розповів Віктор Ляшко. За його словами, сьогодні найбільше летальних випадків в Україні стаються через серцево-судинні хвороби.
На другому місці — онкологічні захворювання, оскільки у людей немає можливості пройти ранній скринінг.
Як майбутнє в української медицини після війни
— Що війна означає для майбутнього медичної системи в Україні?
— Ми платимо досить велику ціну за збереження демократії у всьому світі, за можливість світу і кожній країні бути незалежною і вільною. Тому цю ціну ми повинні використати як шанс. І ми одразу розробили план не тільки відбудови зруйнованого, а план відновлення з перспективою розвитку, запуском технологій майбутнього. Ми не повинні зараз набирати найдешевші апарати для того, щоб воно просто було.
Ми повинні стратегічно рухатися вперед. Але таке обладнання дорого коштує, тому треба звертатися до всіх з проханням підтримки, бо економіка України в умовах війни не дозволить витягнути закупівлю інноваційних обладнань і будівництво нових центрів.
Медики України — це ті герої, що рятують життя військових та цивільних, борються за кожен удар серця. Раніше ми розповідали історію Павла Плавського — нейрохірурга, що 46 днів поспіль рятував життя дітей та фактично жив на роботі.
До речі, у Вікон тепер є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!