Удвічі зменшили рівень смертності: як харківські лікарі не лишають шансів інсультам у бійців

Лікарі Харкова, Дніпра та інших прифронтових міст працюють без вихідних та можливостей відпочинку. В операційних водночас рятують по кілька життів, а самі медзаклади — під постійною загрозою обстрілів. Це реалії, до яких неможливо звикнути.

УП Життя поділилося історією медиків з харківського Військово-медичного клінічного центра Північного регіону, де рівень смертності знизили майже вдвічі.

Лікарі у Харкові впроваджують новітні методики лікування інсульту

З початку 2024 року тут проводять найскладніші операції, які рятують від важких поранень чи ішемічних інсультів. Під російськими атаками тут впроваджують новітні методи медицини. Лікарі опанували тромбектомію — можливість витягати тромб з судин та встановлювати протез судини.

Лікар Іван Дарій долучився до команди 25 лютого 2022. Під час АТО був лікарем-добровольцем у Маріуполі. Каже, що на початку повномасштабної війни лікарня була порожня, і допомоги ніхто не потребував, та потім все змінилося.

Приїжджаю, а там вже купа пацієнтів — з ампутаціями, з опіками. Тиша перетворилася на пекло.

Розповідає, що 11 березня мобілізувався, і мав лише думки про те, де саме йому потрібно бути: у Харкові, Запоріжжі чи на передовій. Вибрав Харків. Деякі лікарі та Іван стали жити у клінічному центрі, коли Харків був у напівоточенні, всі виходили на роботу.

Фото: Unsplash

У червні 2023 центр стикнувся з браком кваліфікованих кадрів. Ніхто не хотів проводити у місті тренінги чи лекції, тож лікарі взяли все у свої руки.

Ми почали проводити семінари з покращення якості проведення реабілітаційних послуг. Запрошуємо фахівців, реабілітаційні команди та студентів — пропонуємо їм стажування і готуємо спеціалістів, — ділиться Іван.

З приміщеннями, харчуванням та іншими логістичними питаннями взялися допомагати Харківський національний медичний університет та благодійні фонди. Склад реабілітаційної команди зріс до 25 людей. На одного пораненого бійця потрібно 5-6 фахівців різних спрямувань.

Читати на тему

Ці групи — моє життя. Історія жінки, яка, попри втрату коханого, знайшла сили допомагати іншим

Катерина Веселова втратила чоловіка, але тепер допомагає іншим жінкам.

Основна частина пацієнтів — з мінно-вибуховими травмами, струсами мозку, закритими черепно-мозковими травмами, інсультами тощо. Лікарі додають, інсульти “помолодшали” — потрапляють пацієнти 27-30 років. Усе через сильний стрес, підвищення тиску чи ушкодження артерій.

Інсульти у багатьох випадках призводять до інвалідності чи маломобільності. У закладі стали розвивати цей напрямок, аби якомога якісніше реабілітувати людей після інсультів. Розпочинали власним коштом і силами.

А невдовзі стали проводити революційні операції та терапію, зокрема бріджинг-терапію — найефективнішу у світі з лікування інсульту. Клінічному центру часто бракує обладнання — за збори беруться благодійники.

Фото: Павло Дорогой

27 червня ми самостійно провели першу операцію з імплантації стент-графта. Було пошкодження сонної артерії, поставили ендопротез, після цього хірурги пішли на “відкриту” операцію — дістали уламок зі щелепи, зберегли артерію і пацієнта.

Лікарі опанували нові методики, тож вдається рятувати тих, хто, здається, не мав шансів вижити. Подібні операції тривають годинами. Починають реабілітацію відразу після реанімації, якщо немає ризиків.

Деякі поранені захисники не хочуть проходити реабілітацію, а хтось уже після 1-2 заняття бачить результат і сумлінно працює над своїм відновленням. За час повномасштабної війни лікарям Військово-медичного клінічного центру не вдалося реабілітувати 10-15% пацієнтів. Половина — через небажання пацієнтів, інші — через складність випадку.

Показник смертності через інсульт у цьому медзакладі зменшився майже вдвічі. І пацієнти можуть пройти реабілітацію з вищими на 20% шансами успіху.

Кожні 30 хвилин затримки надання допомоги при інсульті зменшують ефективність лікування на 10%. Отже, відтепер завдяки побудованій інсультній службі пацієнти з інсультами мають на 20% кращі шанси у відновленні, — каже Іван Дарій.

Раніше ми розповідали історію священника, який пережив катування росіян у полоні.

Головне фото: Павло Дорогой

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.