Новітня повномасштабна війна Росії проти України триває понад три роки. Російська агресія розпочалася у 2014, лік пішов на 12 рік. Зросійщення українців триває століттями. Наслідки цього ми бачимо дотепер.
Факт №1: доки російська пропаганда товкмачить про притиснення російськомовних, авторка матеріалу почувалася дискомфортно, коли біля прочиненого вікна почула “Вот у нас ва Львовє” від молодої дівчини.
Факт №2: діти вразливіші до впливу російського контенту і все частіше можна почути на вулиці російськомовні відео, які лунають з телефонів неповнолітніх.
Факт №3: на дитячому майданчику, поблизу Алеї Памʼяті полеглим захисникам у Львові, які загинули за існування України, маленька дівчинка вчилася вимовляти “бабушка” — на прохання цієї ж бабусі.
Зрештою, Київ, 13 квітня 2025 року, Вербна неділя. На Подолі група підлітків 17-20 років гучно слухала музику російського виконавця. На зауваження перехожих реагували зухвало — робили гучніше, сміялися та лаялися. Кількома годинами раніше Росія цинічно вбила понад 30 цивільних у Сумах.
Для багатьох українців кожен такий інцидент слугує нагадуванням: Росія впустила метастази, якими намагається уразити серце країни — нашу молодь та дітей.
Вікна-новини не могли пройти повз цієї теми. Ми вирішили розібратися, чому діти різного віку продовжують слухати російську музику, дивитися контент російською мовою та як батькам на це реагувати?
Для цього ми звернулися за фаховими коментарями до лекторки та блогерки, ведучої програм з інфогігієни та засновниці проекту Як не стати овочем Оксани Мороз, а також дитячої та сімейної психологині, президентки Асоціації дитячих аналітичних психологів Катерини Гольцберг.
У матеріалі ти знайдеш відповіді на такі запитання:
- чому діти продовжують споживати російськомовний контент?;
- як батькам на це реагувати?;
- чи можна корегувати інформаційний простір дітей та як це робити, зважаючи на вік?;
- медіаграмотність у школі та досвід інших країн;
- як заблокувати російський контент на платформі?;
- як відвернути дитину від російського — поради психологині.
Російський контент серед дітей: у чому проблема
Періодично на стримінгових платформах зʼявляються різноманітні звіти та статистика щодо популярного контенту серед українців.
Однозначно, кількість російського та/або російськомовного контенту там значно зменшилася. Але він не зник повністю. Особливо вразливими до такого контенту є люди старшого віку (ностальгія за давніми часами, звичка, відсутність звʼязку мова — війна тощо).
Також це діти (YouTube kids може радити російськомовні мультики, навіть якщо дитина дивиться контент іншою мовою) та підлітки.
Зараз ця проблема зменшується. Так, інколи якийсь контент “залітає” у тренди, але я б не називала це проблемою №1, — вважає Оксана Мороз.
На її думку, за те, що слухають/переглядають діти, сумісно відповідальні батьки та школа.
— Кількість російського контенту дійсно зменшується. Це процес, який не може бути одномоментним і це перший важливий момент. Другий — це те, що ми в переважній більшості білінгви, розуміємо і українську, і російську мови.
Якщо діти починали спілкуватися з батьками російською мовою, то цілком можливо, що якоюсь мірою вони ще знаходяться в цьому інформаційному просторі.
Батьки мають пояснювати та переконувати, чому важливо переходити на українську, англійську, французьку чи будь-яку іншу мову й не дивитися контент мовою ворога.
Але цей процес займе певний час, можливо, десятиліття, аби ми викорінили російську мову, — констатує експертка.
Тут варто звертати увагу на кілька ключових моментів. Зокрема, зросійщення відбувалося століттями й навіть кривава війна не може викорінити це так швидко.
Для того, щоб діти активніше відмовлялися від російського, ми повинні давати альтернативу: створювати свій, україномовний контент, до формування думки мають долучатися батьки та вчителі.
— Чим більше з’являється якісного українського контенту, тим більше власне, він популяризується. Переважна більшість відомих інфлуенсерів, за якими стежать й діти та підлітки, продукують контент українською мовою.
Залежно від того, як швидко український контент займе всі популярні ніші, потреба у російському зникне, — переконана блогерка.
Ми запитали дитячу та сімейну психологиню Катерину Гольцберг чому, на її думку, діти продовжують споживати російськомовний контент попри війну.
За її словами, підлітковий вік часто характеризується протестом, і це може проявлятися у виборі мови.
Наприклад у ситуації, коли українська мова є офіційною у закладах освіти, деякі підлітки можуть обирати російську як модель бунту, аби не підкорятися дорослим.
— Це стає мовою спротиву, але це не завжди означає відсутність патріотизму, — зазначає психологиня. — У багатьох сім’ях російська мова десятиліттями була звичною, і підліток може щиро підтримувати Україну, волонтерити, але водночас говорити російською у побуті. Вона для дитини просто зручніша, — зазначає Катерина Гольцберг.
Формування нових мовних звичок у підлітковому віці відбувається значно складніше, ніж у молодших дітей, адже ідентичність у пубертаті вже “цементується”.
Експертка також зазначила, що одну з важливих ролей відіграє психологія підліткового протесту: якщо для дорослих війна диктує єдино правильну поведінку, то підлітковий мозок прагне автономії.
Тож коли дорослі забороняють, то підлітки починають це робити з подвійною силою.
— Заборона, на жаль, збільшує привабливість контенту. Для багатьох це безпечний спосіб бунтувати. Також підлітки схильні розділяти “культуру” та “політику” і не відчувати тієї загрози, яку розуміють дорослі, — вважає експертка.
Вона також зазначає, що серед менших дітей вона все рідше чує російську, на відміну від підлітків.
Що робити, якщо дитина слухає російську музику
Катерина Гольцберг наголошує: соромити чи кричати абсолютно не дієво.
— Сором викликає опір і ще більше загострює конфлікт ідентичності. “Я буду з тобою боротися”, — каже підліток. І немає значення, з якого приводу.
Тож треба робити все, щоб підліток самостійно обирав українськомовний контент, щоб йому було з чого вибирати. Безсумнівно — навчати медіаграмотності, пояснювати роботу алгоритмів.
Це поєднання історичної інерції, алгоритмічної асиметрії та підліткового протесту, який пов’язаний з підлітковою психологією. Але це не завжди свідчить про брак патріотизму.
І ми маємо спокійно, виважено, без присоромлення пояснювати дитині, чому це — не ОК.
А взагалі, батькам треба подумати: як підлітки поширюють контент? Надсилають його своїм друзям. Тож і дорослим варто надсилати своїм дітям цікаві для підлітків українськомовні відео чи музику.
Так чи інакше, а вони увімкнуть контент на якийсь час, “бульбашка” почне розширюватися, — радить психологиня.
Вона дає ще кілька важливих порад:
- запитай дитину, що саме їй цікаво у контенті, який вона переглядає (без виклику у голосі чи засудження, а дійсно поцікався цим щиро);
- пошукайте разом подібний та класний контент серед наших чи іноземних виконавців;
Будь-що можна обговорити, але якщо будемо мовчати та не втручатися, щоб не зіпсувати стосунки, то нічого не змінимо, — каже Катерина.
- пояснюй, що гроші від переглядів ідуть на російські зброю та армію;
- не забороняй, бо дитина почне шукати “обхідні” шляхи;
- не бійся конфліктів, але вони мають відбуватися з повагою, з обговоренням.
У дітей меншого віку Катерина Гольцберг також не радить відбирати телефон. Гаджети можуть бути у дитини, але з певними правилами, які встановлюються ще “на березі”, коли дитина отримує доступ до телефона.
В іншому випадку, зазначає дитяча психологиня, дитина сприйме зміну правил за шантаж.
Не проблемою є встановлення на дитячий гаджет Батьківського контролю.
— Я амбасадор батьківського контролю, це дійсно працює і привчає дитину до певної гігієни споживання. Так ми виставляємо межі. Адже коли людина хоче сісти за кермо, вона повинна отримати права.
Так само і телефон — це засіб підвищеної небезпеки й звідти може йти багато небезпечних речей.
Забирати батьківський контроль можна тоді, коли дитина вже розуміє правила користування телефоном і не порушує їх, — каже психологиня.
Медіаграмотність у школах України: що болить найдужче
Щодо школи, то наразі всі інтеракції з медіаграмотності відбуваються як факультатив. А коли не обовʼязкове — то й менше зацікавленості викликає.
Нова Українська Школа пропонує освітянам при викладанні медіаграмотності у молодшій школі орієнтуватися на три основні компетенції:
- перевірка фактів;
- перевірка джерел інформації;
- вміння розрізняти факти від оціночних суджень.
До формування медіаграмотності у школах все ще виникає багато запитань. Усталене вимагає перегляду та дослідження.
— Якщо говорити про імплементацію в окремі предмети, то я поки не готова сказати, наскільки це відбувається ефективно. Наразі я ще досліджую це питання, — каже Оксана Мороз.
Для вчителів однозначно потрібні курси з медіаграмотності, адже щоб навчати інших, варто орієнтуватися в цьому самим.
А це знову — імплементація в наявну систему та мотивація вчителів, їхнє розуміння проблеми.
— Як щодо досвіду формування медіаграмотності серед населення в інших країнах? Чи можемо ми десь запозичити програми?
— І так, і ні. Є хороші приклади балтійських країн, Фінляндії, Канади тощо. Але там проробили глибокі зміни в освітній програмі, завдяки чому дітей навчають стійкості в інформаційному полі.
Але всі ці кейси робили на відносно спокійному інфополі, вони не розвивалися під час гібридної екзистенційної війни, як це відбувається у нас.
Питання, чи достатньо стійкими вони виявляться в умовах, близьких до наших, поки що відкрите.
Чи є західний досвід, який важливо вивчати? Так, є. Чи можемо зробити копіпаст? Ні, на жаль, подібного досвіду ніхто не має. Тож можемо щось запозичити, а щось розробити самостійно, — вважає Оксана Мороз.
На її думку, розробляти такі освітні програми у співпраці мають Міносвіти, Мінцифри, Мінкульт, кіберполіція тощо.
Як заблокувати російськомовний контент
Для початку варто мінімізувати ймовірність появи контенту російською мовою на твоєму гаджеті. Зокрема, мова інтерфейсу має бути українською, англійською чи будь-якою іншою, окрім російської.
Соціальні мережі також орієнтуються на роботу алгоритмів. Якщо ти будеш взаємодіяти (лайкати, коментувати чи надсилати комусь) контент російською, він частіше потраплятиме у твої рекомендації.
Для Google доречно використовувати відповідні розширення (Лагідна Українізація або Anti Ru Content).
Є ще кілька порад для розділів Google Реклами.
- Перейди до Налаштування рекламних оголошень у своєму обліковому записі Google. Тут ти можеш переглянути, які інтереси Google приписав тобі, і видалити ті, які можуть приводити до російської реклами.
- Можеш вимкнути Персоналізацію реклами повністю, але тоді реклама буде менш релевантною в цілому, але не обов’язково російською.
Як заблокувати російські відео на YouTube:
- Коли бачиш російськомовне відео в рекомендаціях, натисни три крапки поруч з ним та обери Не цікавить, а потім — Не рекомендувати відео з цього каналу.
- Відпишися від усіх російськомовних каналів, а також очисть історію переглядів та пошуку у лівому меню, аби це впливало на алгоритм надалі.
Як заблокувати російські мультики на YouTube Kids
- Найбільш надійний спосіб — обрати категорію Тільки схвалений контент. У додатку YouTube Kids зайди у налаштування профілю та знайди опцію Тільки схвалений контент. Після цього вручну обери канали, колекції та відео, дозволені для перегляду.
- Блокуй небажаний контент, відпишися від російських блогів та каналів.
- Також можеш очистити історію перегляду.
TikTok рекомендує російські відео: що робити
- Якщо алгоритм рекомендує відео російською мовою, натисни на три крапки у правому меню та обери Не цікавить.
- Можеш скаржитися на такі відео через Докладніше та Повідомити про порушення.
- Відписуйся та блокуй авторів цього контенту.
- Перевір мовні налаштування та зміни їх за потреби за таким алгоритмом дій: Профіль — Меню — Налаштування та конфіденційність — Мова.
- Взаємодій з українським контентом.
Як заблокувати російський контент в Instagram
- Натискай Не цікавить щоразу, як подібне потрапляє у твою стрічку.
- Відписуйся, блокуй.
- У налаштуваннях можеш перейти до опції Конфіденційність, а потім Приховані слова. Додай відповідні фрази та слова, які ти не хочеш бачити в коментарях чи запитах на повідомлення: Росія, РФ, Z тощо. Це не фільтрує стрічку, але зменшує небажану взаємодію.
Подібні поради діють також для Facebook.
Свою пропаганду росіяни щедро сіють у всіх соціальних мережах. Зокрема, у TikTok. Читай, як не втрапити у вир брехні та чи можливо її розпізнати, далі у матеріалі.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.