Повномасштабна війна в Україні змістила акценти суспільства, однак точно не скасувала й інших наявних проблем. Однією з них є насильство в країні, що, розбурхана загальною злістю до ворога, стикнулася з високим рівнем стресу та похідними від нього.
Протягом останніх років українці неодноразово ставали свідками гучних справ про насильство над жінками та дівчатами. Про чимало з них ми вже розповідали тобі: пʼяні вечірки з наркотиками та сексуальним насильством над дівчатами, зґвалтування дівчини на Закарпатті.
Давнішою, та не менш жахливою була справа журналістки та авторки проекту Не мовчи Анастасії Лугової: жінка стала жертвою домагань та побиття від чоловіка під час поїздки у потягу. Чоловік хотів зґвалтувати Анастасію, з нею в купе був її малолітній син.
Розголосу набували й випадки сімейного насилля, яке пережили медійні жінки. Наприклад, у вересні цього року свою історію наважилася розповісти Валентина Марініна. Близько місяця тому українці дізналися подробиці про одруження на передовій снайперки Євгенії Емеральд, що обернулося сімейним насильством.
Це лише мізерна частка від усіх офіційних та відомих справ. Та страшніше усвідомити, що не всі такі випадки взагалі доходять до поліції. Чимало українських родин досі живуть за принципом “не виносити сміття з дому”, чи “дітям потрібна повна сімʼя” — залежно від контексту.
На жаль, інколи постраждалі бояться розповісти власні історії через осуд суспільства: поширений віктимблеймінг практично вбиває віру у справедливість, насаджує наратив “сама винна” та сором за пережите.
16 днів протидії насильству: дослідження
З 25 листопада по 10 грудня світ приєднується до акції 16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства щодо жінок та дівчат: ці щорічні заходи мають на меті протидіяти будь-якій формі прояву насильства у світі.
Редакція Вікна-новини наголошує: звісно, від фізичного та/або психологічного насильства страждають не лише жінки та діти, а й чоловіки. Однак дослідження репрезентують, що частка постраждалих чоловіків від насильства та домагань в рази менша за такі ж дії, вчинені стосовно жінок.
Лише перше глобальне дослідження у країнах ЄС на тему сексуального насильства у 2015 році виявило, що кожна третя жінка зазнавала тієї чи іншої форми фізичного та/або сексуального насильства. У цифрах — це майже 60 млн жінок.
У 2019 році дослідження ОБСЄ показало страшну статистику: 67% українок зазнавали фізичного, сексуального та/або психологічного насильства з віку 15 років. І лише 17% опитаних знали, куди звертатися у такому випадку. Тоді у досліджені взяли участь 2048 жінок.
За даними дослідження, найчастіше насилля вчиняють партнери жертв. Найпоширенішим видом є психологічне насилля.
Від початку повномасштабного вторгнення Гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації отримала 38,5 тис. дзвінків з усієї України, і девʼять з десяти дзвінків були стосовно домашнього насилля — про це Українському радіо розповіла віцепрезидентка громадської організації Ла-Страда Україна Катерина Бороздіна.
За її словами, почастішали та/або вперше зʼявилися випадки сімейного насилля у сімʼях ВПО.
Уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець у 2022 році у своєму Telegram зазначав: за інформацією ПРООН, від фізичного домашнього насильства в Україні страждає близько двох мільйонів людей.
Статистика говорить, що у понад 80% — це насильство чоловіків щодо жінок. Щороку від домашнього насильства гинуть 600 українських жінок.
На жаль, навіть дослідження та офіційні дані не зображають обʼєктивної ситуації — з багатьох причин.
З приватних розмов між жінками та дівчатами випливає страшна правда: практично кожна мінімум раз у житті стикалася з домаганнями, харасментом, небажаними доторками, сексуалізацією, переслідуваннями, насильством з боку чоловіків.
Редакція Вікна-новини не вперше підіймає тему насильства у своїх матеріалах, проте опрацювати кожен випадок — неможливо. Ми прагнемо донести кілька істин, яким варто слідувати українському суспільству: ніхто не має права чинити насильство стосовно іншої людини, а також будь-хто, хто постраждав від таких дій та/або слів, може розраховувати на підтримку та допомогу.
#Нестерпиться: історії жінок
СЛМ Новини до днів протидії насильству підтримали комунікаційну кампанію #Нестерпиться про українок, що розповіли власні історії та які побороли страх звернутися по допомогу й зупинити насильство.
Художниця Соня Морозюк тривалий час перебувала в абʼюзивних стосунках, де на той час її партнер акцентував на вазі дівчини.
— Він мене вдарив. Взяв за плечі та “влупив” об стіну. У мене був струс мозку, але в той момент я не розуміла, що це — насильство, — розповідає дівчина журналістам СТБ.
Засновниця руху Марш Жінок та правозахисниця Олена Шевченко отримала премію Жінка року 2023, але до того вона пережила 12 нападів саме через свою діяльність у сфері захисту прав ЛГБТ+ спільноти. Вона як представниця ЛГБТ+ в Україні неодноразово чула закиди та погрози через начебто “збочення” всієї країни.
Я прийшла у правозахисну сферу, аби змінити систему: наприклад, шлюбна рівність для всіх, незалежно від статі та сексуальної орієнтації.
Чемпіонка світу зі спортивних бальних танців та хореографка Олена Шоптенко у віці 13 років пережила домагання від дорослого чоловіка в метро.
— Коли я провела очима по цій руці, яка була у мене між ногами, я побачила чоловіка з сивим волоссям та вусами. Він дивився в іншу сторону, посміхався. І цю посмішку я памʼятаю досі, — ділиться жінка.
Соціальні ролики розміщуватимуться в ефірі телеканалів СТБ, Новий та ICTV2, в телемарафоні, а також в соцмережах ООН Жінки в Україні та Starlight Media.
Проект реалізовується за підтримки Офісу Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та фінансування урядів Норвегії, Швеції та Японії в партнерстві зі Starlight Media.
Де подивитися соціальні ролики, хто стали героїнями кампанії та якими є їхні історії, ми розповідали раніше.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.