Українські жінки вражають своєю сміливістю та завзяттям. Безстрашні берегині рідного краю не цураються важкої праці та армійського життя на рівні з чоловіками.
Яскравим прикладом є снайперка Євгенія Емеральд з позивним Жанна д’Арк, яка служить у полку спеціального призначення НПУ Сафарі.
24 лютого 31-річна жінка без вагань полишила ювелірний бізнес і два бізнес-клуби, а сама вирушила обороняти Україну від російських загарбників.
У дитинстві дівчина чула історії від дідуся та бабусі, які брали участь у Другій світовій війні, а також застереження від нині покійного батька, який весь час готувався до війни з Росією.
Чоловік передбачав напад недружніх сусідів, тож завжди скуповував продукти тривалого терміну дії, а також мав запас зброї та патронів. Доньці замість ляльок дарував військову форму та іграшкові автомати.
Звісно, маленька Женя не розуміла, з чим це пов’язано, але виросла з чітким розумінням того, що раптом почнеться війна — вона завжди боронитиме свою країну.
Фото: emerald.evgeniya / Instagram
Готуватись до війни Євгенія почала задовго до її початку. Ще будучи студенткою, вона закінчила військову кафедру, захоплювалась зброєю, колекціонувала її та відточувала майстерність у тирі.
Коли 2014-го почалась війна, Емеральд поривалась поїхати на Донбас, та її не прийняли — маленькій донечці ще не було навіть двох років.
За місяць до повномасштабного вторгнення жінка придбала ящик патронів для всіх видів своєї зброї, а в переддень зробила піврічний запас продуктів, бензину та інших необхідних речей з розрахунку на 30 людей.
Ось так Євгенія потурбувалась про “бункер” у своєму будинку, де прихистила родичів та друзів.
Євгенія — офіцерка, молодша лейтенантка, яка загартувала свої знання та навички в реальному бою на фронті.
Та хоч вона єдина жінка в чоловічому колективі, особливого ставлення до себе не чекає. Адже вважає, що на війні всі рівні.
Її робочі будні тепер складаються не з бізнес-зустрічей та нарад, а з виїздів на бойові завдання, нарядів та щоденних тренувань, щоб бути у гарній фізичній формі та витримувати всі складнощі військової служби.
Декому може здаватись, що життя серед одних чоловіків — це мрія кожної дівчини. Та насправді все більш прозаїчно.
Спершу чоловіки в підрозділі не дуже розуміли, що робить жінка на війні. Проте Євгенія поставила собі за мету довести, що нічим не відрізняється від побратимів і так само працює на спільну перемогу країни. І врешті їй це вдалось!
Нині військові пишаються своєю Жанною д’Арк та поважають її за професійність. А вона завжди відмовляється від допомоги та не цурається виконувати навіть чорну роботу: копати окопи, переносити зброю тощо.
Хочу дуже подякувати командуванню за ставлення до мене. Вони пишаються тим, що в їхньому спецпідрозділі є жінка, вважають, що це загартовує й підтримує бойовий дух, — ділиться Євгенія.
Війна перефарбувала все у чорно-білі кольори й не залишила місця сірому. Так виявилось, хто справжній друг, а хто не вартий уваги.
Євгенія втратила деяких друзів, а також партнера, які замість допомоги просто втекли та відвернулись від дівчини. Ці люди почали засуджувати військову, адже їхні погляди та уявлення про роль жінки були зовсім іншими.
Людська гнилість, на жаль, виявилась і в інших аспектах. Емеральд дуже розчарували випадки мародерства, з якими їй довелось стикнутись. Одного разу продавці-аферисти взяли оплату за зброю та бронежилети й зникли.
Та найтяжчими з усіх потрясінь стали втрати побратимів, особливо загибель наставника снайперки.
Але людина — це таке створіння, яке звикає до всього, і я це прийняла. Проте це найболючіше для мене на війні, — каже Євгенія.
Переглянути цей допис в Instagram Допис, поширений Євгенія Емеральд (@emerald.evgeniya)
Допис, поширений Євгенія Емеральд (@emerald.evgeniya)
Третій місяць війни став переломним для Євгенії. Потроху спав адреналін й прийшло розуміння того, що відбувається навколо.
Втрата коханого, друзів, побратимів, невпевненість у майбутньому — все це не могло не вплинути на моральний стан військової. Та жінка знайшла для себе сенс життя на війні й почала поступово повертатись до звичних довоєнних справ: читання книг, вивчення англійської тощо.
Так з’явились і плани на майбутнє після перемоги, і розуміння того, чим хочеться займатися. Євгенія зізнається: щоденна рутина підтримує емоційний стан на війні, коли передбачити наступну подію буває важко.
А ще військовій допомагає триматись 10-річна донечка, яка вважає маму супергероїнею, та український народ, який згуртувався задля спільної мети.
І хоч сама Євгенія розуміє, що дуже змінилась на війні, вона вірить у великі перспективи для України та світле майбутнє, яке принесе розквіт всім, хто постраждав від російських загарбників.
Раніше Євгенія Емеральд розповіла про ставлення до жінки на війні та чи не стикалась вона з проявами дискримінації в армії.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!