Денис Прокопенко: потрібна нова модель управління українським військом

Командир бригади спеціального призначення Азов Денис Прокопенко на псевдо Редіс поділився своїм баченням реформи військ в Україні. За його словами, Збройні сили потребують певних змін у принципах ведення війни та процедурі управління військами.

Йдеться про принципи ведення війни, процедури управління військами, роль та місце підрозділів на полі бою, а не про широкий асортимент західного озброєння та красиві бірки латиницею на дверях кабінетів.

Денис Прокопенко про необхідність реформ в армії

Як зазначив військовий у своєму Facebook, Сили оборони потребують створення дивізій та армійських корпусів. За його словами, функціонування таких підрозділів допомагає росіянам більш ефективно керувати військом.

Натомість командирам українських оперативно-тактичних групувань та бригад часто складно робити те ж саме. Прокопенко певен, що використання рот і батальйонів часто призводить до погіршення взаємодії, а підрозділи використовуються не за призначенням.

Це призводить до:

• суттєвого погіршення взаємодії;
• упередженого ставлення та застосування підрозділів не за призначенням;
• втрати управління;
• невиправданих втрат серед особового складу, яких можна було запобігти;
• невиконання поставлених бойових завдань.

Денис Прокопенко також перерахував плюси створення дивізій/армійських корпусів для ведення повномасштабної війни проти Росії, яка має перевагу за кількістю особового складу, техніки, озброєння і боєприпасів.

По-перше, єдність командування. Командир дивізії/армійського корпусу організовуватиме бойову та спеціальну підготовку в штатних підрозділах, особисто відповідатиме за процес і якість підготовки, зможе ставити задачі відповідно бойовим призначенням бригади або полку.

По-друге, ініціатива — у командирів з’явиться можливість впевненіше керувати штатними підрозділами на лінії зіткнення, отримуючи необхідні ресурси.

По-третє, простота. Система дивізій спростить процес управління військами й підвищить стійкість оборони.

Прокопенко додає до переліку переваг економію зусиль, а саме стійке управління військами. Це збільшить операційні зони та смуги оборони на лінії зіткнення.

Також це підвищить безпеку бригад, адже не доведеться “затикати дірки” приданими підрозділами, певен командир Азову. 

Наостанок, система армійських полків та дивізій зменшить ручне управління на тактичному рівні. На думку військового, це найважливіший пункт, який дасть змогу генералам займатися питаннями стратегічного планування, зокрема стратегічною обороною.

— Щоденно командири найбільшої тактичної ланки зіштовхуються з проблематикою у роботі з приданими підрозділами, натомість віддають свої штатні роти/батальйони у підпорядкування іншим бригадам, що у більшості випадків призводить до проблем, які зазначені вище, — підкреслив Редіс. 

Маючи фронт шириною понад 1000 км, досить безглуздо та неефективно займатися мікроменеджментом, спускаючись до ручного управління ротами та батальйонами.

Читати на тему

Війна — це конкурс креативу: командир CODE 9.2 про технічні перегони на фронті

Як працює спецрота CODE 9.2 на Курському напрямку та хто бере першість у технологічних перегонах.

Яка різниця між бригадною структурою та дивізіонною

Дивізія — це більше з’єднання, яке має ширший склад, зокрема різні роди військ, і здатне самостійно виконувати завдання на оперативному рівні.

Бригада — менше формування, зосереджене на виконанні тактичних завдань. Вона гнучкіша й мобільніша, але зазвичай потребує підтримки для ведення великих операцій.

Простіше кажучи, дивізія — це “військове з’єднання повного циклу”, а бригада — компактніша “ударна група”.

Нинішня система дещо розпорошує керування військовими. Адже замість дивізій у нас наразі існують ОТУ (оперативно-тактичне угрупування військ) та ОСУВ (оперативно-стратегічне угруповання військ).

Різниця полягає в тому, що до дивізій входить більша кількість військових формувань. У чому ж тоді перевага? Річ у тім, що склад дивізій у разі їх створення має бути незмінним. Тобто підрозділи, які будуть разом воювати на певному напрямку, як мінімум будуть знати, хто є поруч з побратимів та у якій кількості.

Водночас росіяни організовують управління на рівні дивізій, корпусів і армій, що полегшує планування і використання військ. 

Перехід від бригадної структури до дивізіонної спрощує також систему управління підрозділами. Адже керівники ОТУ та ОСУВ не просто можуть змінюватись. Та людина, яка обіймає таку посаду, змушена також виконувати посадові обов’язки, наприклад, командира однієї з бригад. Тому вони змушені суміщувати посади.

У разі зміни структури командувач дивізіону хоч і може змінитись, але за ним не повинна буде закріплюватись його попередня посада. Це як мінімум може допомогти йому чи їй сконцентруватись на одних посадових обов’язках, збільшити й свою ефективність, і своїх підлеглих. Ба більше — ця людина не просто буде нести за них відповідальність, але й принаймні матиме змогу знати, з ким працює.

Також це може дозволити проводити внутрішні ротації.

Структура Збройних сил дуже розгалужена. Ми детально розповідали, з яких родів військ складаються ЗСУ.

Фото: Азов

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.