Відновити українську державність, вільну від нацистського та більшовистського впливу — такій шляхетній місії присвятили собі воїни УПА — Української Повстанської Армії, військового об’єднання Українського визвольного руху. Чимало бійців УПА загинули під час Другої Світової, не менше — пали жертвами чекістського терору. Сьогодні, 14 жовтня 2026 року, ми згадуємо про день створення УПА і її боротьбу за свободу.
День УПА — 14 жовтня 2026
Офіційно УПА була заснована у жовтні 1942 року, коли постановою Української Головної Визвольної Ради численні збройні загони, які протидіяли нацистській та більшовистській окупації, були об’єднані в єдину Українську Повстанську Армію.
Дату святкування обрали невипадково — на козацьке свято Покрови, яке відзначали 14 жовтня. І хоча за новим церковним календарем Покрову перенесено на 13 днів раніше, День створення УПА 14 жовтня лишився без змін, адже це історична подія, а не релігійне свято.
Передісторія створення УПА
УПА виникло на благодатному ґрунті Українського Визвольного руху, прихильники якого не здалися після поразки національної революції 1917-21 років, й діяли підпільно на більшості територій України.
Особливо активно — у Західних регіонах, які були приєднані до СРСР напередодні Другої Світової, саме тому на Заході НКВС лютувало особливо жорстоко, знищивши від 16 до 35 тисяч членів ОУН.
У перші ж дні німецько-радянської війни ОУН розгорнула масовий рух за національне звільнення. 30 червня 1941 року Національні збори у Львові проголосили про відновлення незалежної Української Держави, яку очолив Ярослав Стецько.
Нацисти не визнали акту незалежності України, і сотні оунівців кинули до в’язниць. Проте всупереч репресіям, визвольний рух набирав сили.
Визвольний рух під час Другої Світової
Уже 1942 року оунівці почали створювати озброєні загони для захисту населення від окупантів, які надзвичайно жорстоко ставилися до українців. Найактивніше УПА розгортала сили на Волині, де до підпільної мережі долучилися кілька тисяч людей.
У 1944 році повстанська армія вже діяла на території Волині, Рівненщини, Житомирської, Київської, Черкаської, Вінницької областей, на Хмельниччині, Тернопільщині, Івано-Франківщині, у Львівській, Закарпатській областях та Підкарпатському та Люблінському воєводствах Польщі.
Окупаційна німецька адміністрація розпочала серію масованих антипартизанських операцій, у хід пішли бронетехніка та літаки, на Рівенщині для боротьби з загонами УПА створили спеціальну дивізію.
Та усі спроби гітлерівців задавити визвольний рух виявилися малодієвими. Підрозділи УПА в десятки разів збільшили кількість нападів на ворожі комендатури та військові об’єкти.
У 1943 році воєнний керівник Волині та Поділля Гайнріх Шене доповідав, що йому “українські націоналісти завдають більше шкоди, ніж більшовицькі банди”.
Проте підрозділи УПА не давали себе знищити. Широко відомий факт, коли восени 1943 року під містом Долина українські солдати знищили батальйон німців, які рухалися вузькоколійкою в горах. А усього лише в жовтні 1943 року окупанти втратили в боях з силами УПА більш як півтори тисячі вояків.
На Галичині протистояння не припинялося до кінця літа 1944 року. Солдати боронили українські села від німецьких пограбувань.
Дослідники вважають, що під час Другої Світової УПА знищило 12 тисяч німецьких окупантів та їхніх союзників. Українське підпілля в цих боях втратило також 10-12 тисяч бійців.
Боротьба УПА з радянською владою
У повоєнні роки загони були переформовані й пішли в збройне підпілля. А після 1946 року сотні та курені УПА діяли лише в карпатському регіоні.
У вересні 1949 року Роман Шухевич, Головний командир УПА, оголосив демобілізацію, і учасники визвольного руху перейшли на нелегальне становище, утворивши таємну збройну мережу.
Проте все ще діяв Головний військовий штаб, який координував бойові акції бійців проти радянської влади, її агентурної мережі та проти створення колгоспів. Бійці УПА організовували диверсії та агітували проти більшовиків.
Високий професіоналізм українських націоналістів мусили визнати навіть радянські командири. Начальник Другого управління контррозвідки МДБ УРСР підполковник Леонід Пастельняк у 1949 році писав, що оунівці, особливо їхні ватажки, є досвідченими нелегалами та конспіраторами, мають великий багаторічний досвід підпільної діяльності; вони здібні розвідники, які вміють швидко перебудовуватися залежно від обставин.
Проте радянська влада руками своїх каральних органів: НКВС, НКДБ, МДБ вела нищівну війну проти бійців УПА, і за повоєнні роки вбила понад 155 тисяч бійців, зокрема і головного керівника руху Романа Шухевича.
Останнє збройне зіткнення з радянськими окупантами сталося 12 квітня 1960 року на Підгаєччині: двоє його учасників загинули, один потрапив у полон.
Поодинокі повстанці переховувалися від більшовиків протягом десятиліть і вийшли з підпілля лише тоді, коли незалежність України було відновлено.
Раніше ми розповідали про культове українське кіно — обери свій фільм для перегляду, щоб більше дізнатися про історію, силу та сутність українського духу.
Фото Facebook.
Джерело: Uinp.gov.ua.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!