Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature, підтверджує, що індоєвропейські мови поширилися з євразійських степів до Центральної Європи завдяки ямній етнокультурній спільності, яка проживала на території сучасної України понад 5500 років тому.
Що таке ямна культура?
Ямна культура — це археологічна культура епохи ранньої бронзи (3600–2300 рр. до н.е.), що поширювалася на території сучасної України, південної Росії та західного Казахстану.
Вона отримала свою назву через характерний спосіб поховання людей у ямних могилах, де тіла вкривали охрою — червоною мінеральною фарбою.
Представники ямної культури вели кочовий спосіб життя, займалися скотарством, володіли бойовими колісницями та були одними з перших, хто використовував одомашнених коней для верхової їзди.
Саме вони, за сучасними дослідженнями, поширили індоєвропейські мови в Європі та Азії.
Ямна культура та поширення індоєвропейських мов
Близько 5000 років тому носії ямної культури почали мігрувати у західному напрямку — до Центральної Європи. Згідно з дослідженням, ця міграція проходила двома хвилями, у результаті яких ямники змішалися з місцевими племенами, передаючи їм не лише свої гени, а й мову.
Ще одне дослідження, опубліковане в Nature, підтверджує, що представники ямної культури походили з території сучасної України, зокрема з району міста Михайлівка.
Науковці встановили, що перша генетично ідентифікована група ямників мешкала тут понад 5500 років тому, і саме звідси почалося розселення, яке сприяло появі нових мовних гілок.
Що таке індоєвропейська мовна сім’я?
Індоєвропейська мовна сім’я — найбільша у світі за кількістю носіїв, яка об’єднує понад 400 мов та діалектів, з яких близько 150 є активними й нині.
На індоєвропейських мовах говорить близько 3 мільярдів людей — майже половина населення планети.
Ця сім’я мов має спільного предка — праіндоєвропейську мову, яка існувала 5-6 тисяч років тому і, ймовірно, сформувалася серед носіїв ямної культури.
Класифікація індоєвропейських мов
Індоєвропейська мовна сім’я поділяється на кілька основних гілок:
- Германська (англійська, німецька, нідерландська, шведська, датська, норвезька)
- Романська (латинська, іспанська, французька, італійська, португальська, румунська)
- Кельтська (ірландська, шотландська, валлійська, бретонська)
- Грецька (давньогрецька, новогрецька)
- Балто-слов’янська
- Слов’янська група (українська, російська, польська, чеська, болгарська, сербська)
- Балтійська група (литовська, латиська, давньопрусська — мертва)
- Індоіранська
- Іранська група (перська, пушту, курдська, таджицька, осетинська)
- Індійська група (гінді, бенгальська, санскрит — мертва)
- Анатолійська (мертва) (хеттська, лувійська)
- Тохарська (мертва)
Генетичний аналіз давніх популяцій
Міжнародна група науковців під керівництвом генетика Девіда Райха (Гарвардський університет) та антрополога Рона Пінхасі (Віденський університет) дослідила генетичні дані 435 осіб із археологічних розкопок у Європі та Азії.
Вчені з’ясували, що всі народи, які згодом розмовляли індоєвропейськими мовами, мають спільне походження від групи Caucasus-Lower Volga (CLV) — кавказько-нижньоволзької популяції.
Серед них — навіть носії хеттської мови, походження якої до цього залишалося загадкою.
— Ймовірно, хеттська була найдавнішою гілкою, що відокремилася від індоєвропейської мовної сім’ї, зберігши архаїчні мовні структури, які згодом зникли у всіх інших мовах, — пояснює антрополог Рон Пінхасі.
Дізнайся, які прізвища можуть вказувати твоє на аристократичне походження та що вони означають.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!