Гаївки на Великдень: зберігаємо зв’язок поколінь

Великдень — одне з найбільших і найрадісніших християнських свят в Україні. Це час, коли родини збираються разом, святкують воскресіння Христа та дотримуються давніх традицій. Однією з найяскравіших і найвеселіших традицій є гаївки — весняні ігри, пісні та танці, що символізують пробудження природи та перемогу життя над смертю.

Читай, які великодні гаївки популярні в Україні, звідки походить традиція та як відтворити — у матеріалі.

Великодні гаївки

Гаївки — це особливий вид народних забав, які включають:

• Співи — традиційні пісні, що супроводжуються хороводами та ритмічними рухами.

• Танці — колективні ігрові танці, що символізують колообіг природи.

• Ігри — різноманітні рухливі забави, у яких беруть участь як діти, так і дорослі.

В давнину гаївки належали до дівочого репертуару, але з часом традиція зазнала змін, гаївки почали водити усі охочі — від найменших до найстарших, незалежно від статі. 

Колись наші предки проводили ритуали на честь приходу весни та родючості землі, оспівуючи сонце, природу і майбутній урожай.  Після прийняття християнства ці обряди органічно поєдналися з великодніми святкуваннями. 

Дослідники відзначають магічно-ритуальний компонент гаївок — спів у супроводі імітативно-магічних рухів повинен був пробудити землю і все живе. Крім того, під час водіння гаївок робилися спроби  для перших молодечих залицянь, пустощів, так званої, як кажуть в Галичині — “кавалєрки”. 

Де і коли водять гаївки

Гаївки водять переважно у великодні дні, після святкової церковної служби. Основними місцями для їх проведення є церковні двори, міські площі або галявини, де збирається молодь та діти. У багатьох регіонах України традиція гаївок збереглася донині, особливо в Галичині, на Поділлі та Волині.

Читати на тему

Як святкують Великдень: відкриймо двері в оселі різних країн світу в час Воскресіння

Читай про великодні традиції в Європі, Америці та інших країнах, про цікаві звичаї та унікальні обряди Великодня – у нашому матеріалі

Гаївки великодні

Популярні гаївки та великодні ігри для дітей

Серед найбільш популярних способів водити гаївки є хоровод з елементами гри (Подоляночка, Соловеєчку-сватку, Голубка, Зайчик). От як, наприклад, Подоляночка — гра, де діти стають у коло, а одна з них (подоляночка) виконує певні дії за текстом пісні:

Десь тут була Подоляночка,

Десь тут була молодесенька,

Тут вона стояла,

До землі припала,

Сім літ не вмивалась,

Бо води не мала.

Ой встань, встань, Подоляночко,

Умий личко, як ту скляночку,

Візьмися за бочки,

Покажи нам скочки,

Підскочи до раю,

Бери ту, що скраю.

Деякі з найпопулярніших гаївок включають рух колоною попарно: Вербовая дощечка, Попід зелені лози, — які символізують весняне оновлення природи, та родинні відносини.

Вербовая дощечка

Вербовая дощечка,  

По ній ходить Насточка. 

Де ти Насте бувала

Як діброва палала?

Решетом воду носила,

Та й діброву гасила.

Ой ходила леліла

На всі боки гляділа,

Звідки няньо приїде,

Що Настусі привезе.

Привезе їй хусточки

З подільської сторони.

На всі боки гляділа

Звідки милий приїде. 

Звідки милий приїде

Що Настусі привезе.

Привезе їй чоботи

Козацької роботи.

Популярними на Великодні свята були хороводи-ігри. Наприклад, гра Котик і мишка: діти стають в коло і вибирають котика й мишку з двох учасників, які стараються зловити один одного, то забігаючи в коло, то вибігаючи з нього. Усі решта ходять по колу, тримаючись за руки та співаючи:

В поле, мишка, в поле, за нею котик гоне.

То в гору, то в долину, то в рожу, то в калину.

Звивайся, мишенько, звивайся, котові злапати не дайся.

Бо як він тебе здогоне, він ти руки, ноги вбломе.

А мишенька під міст, під міст, а кіт її за хвіст, за хвіст,

А мишенька під коновку, а кіт її за головку. 

Для найменшеньких була весела забавка Зайчик, у якій діти стрибають, імітуючи зайчика.

Популярні гаївки та великодні ігри для дорослих

Дорослі теж водили гаївки.

На Галичині, з особистих спогадів та спогадів мами та бабусі, можу згадати такі дорослі ігри як Кривий танець — криволінійний рух ключем. Під час цього дійства співали пісню: “Ми кривого танцю йдемо, ми в нім кінця не знайдемо”. Також гру — В ременя, де дорослі парубки та дівчата ставали в коло по двоє і вибирали когось, хто ходив с ременем ззовні кола. Кого вибраний персонаж ударить ременем, той був змушений тікати. За час гри, якщо не ухилятись і не тікати, можна було добряче “отримати масаж ременем”.

Старовинні гаївки Галичини

Патріотичні гаївки

Заспіваймо, паняночки, паняночки,

Веселої гаївочки.

Хай почує Україна, Україна,

Сріблом-злотом замаїна.

Хай почує тая слава, тая слава,

Що триста літ у степу спала.

Хай почують усі тії, усі тії,

Що життя віддали молодії.

Хай почують усі люди, усі люди,

Що між нами єдність буде.

***

Жовта хустка — сині кінці
Єднаймося українці.

Тримаймося, кохаймося
Та лихого цураймося.

Гаївка-залицяння

Там на ставу, на ставочку, там плавало шість качечок,

Одна другу здоганяє, кожна свою пару має.

А я бідна, сиротина, свою пару загубила.

Ой вийду у садочок, а там ходить парубочок,

Ой, дівчино, де ж ти росла, що до мене в садок вийшла. 

В чім тя мати викупала, — ти ся мені сподобала.

Ой чи в рожі чи в шавлії — за тобою серце мліє.

***

Жартівливі гаївки

Ой на горі жита много, половина зеленого,

А в тім житі чайки в’ються, на дівчині хлопці б’ються.

— Не бийтеся, нема за що, хоч я файна, та ледаща.

До роботи лінуюся, на музику штрамуюся.

До роботи най йде мама, на музику я йду сама.
До роботи — мама з татом, на музику я йду з братом.

Тільки на Великдень можна було зустріти, висловлюючись сучасною мовою,  “батл” між компаніями дівчат і хлопців. Ставши рядами, навпроти один одного, хлопці та дівчата співали якнайдошкульніші співанки. Дещо вдалось запам’ятати, а дещо згадати з допомогою мами. Ось деякі з них. 

Дівчата співали:

А ви хлопці встидайтеся,

Ви гаївки не бавтеся.

Ви до того не виросли,

Лиш до ціпа та до коси.

Лиш до ціпа та до рала, 

Та до корчми Гоца Драла.

***

Горіла діброва, горіла,

Її парубочки гасили, решетами воду носили.

Скільки в тих решетах водиці, стільки в парубочках правдиці.

Горіла діброва, горіла,

Її дівчата гасили, воду коновками носили.

Скільки в тих коновках водиці — стільки в дівчатах правдиці.

Хлопці у відповідь:

Там за дверми корито, корито,  

Повно води налито, налито

Хлопці ноги помили, помили,

Дівки воду випили, випили.

***

Дівки лимішку їли,

аж си зуби залоїли,

Встидалися йти до хати,

хлопцям зуби показати.

Ось так весело святкувалось, не дивлячись на те, що за часів радянської влади заборонено було святкувати Великдень та співати великодніх пісень. 

Чому важливо зберігати традицію гаївок

Гаївки не лише розважають, а й виконують важливу культурну місію:

• Зміцнюють зв’язок поколінь.

• Дають змогу дітям та молоді долучитися до української культурної спадщини.

• Сприяють фізичному розвитку та взаємодії в громаді.

Гаївки — це чудова можливість оживити традиції, провести час весело та з користю, а також відчути дух Великодніх свят у всій його красі. Вони несуть у собі радість, світло і єдність, які так необхідні кожному з нас у ці святкові дні.

А хто з наших читачів вже гадає, що буде готувати та чим дивувати рідних на Великдень,— для них матеріал з найкращими рецептами для святкового столу.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.