Росіяни уже вели його на обмін, та в останній момент вирішили лишити в колонії й не віддавати Україні. Це історія українського військовослужбовця, морпіха, який боронив Маріуполь і вже два роки перебуває у російському полоні. Родина, яка чекає на нього вдома, зазнала тяжких випробувань: спершу окупація рідного міста, потім у дружини бранця діагностували складну форму раку. Зараз в жінки уже четверта стадія і часу, аби дочекатись чоловіка з полону, лишається чимраз менше. Щоб бранця якнайшвидше обміняли, до справи взялася сестра полоненого. Марія взяла під опіку обох його синів і хоче, щоб його історію дізнався увесь світ. Син українського військового не бачив тата третину свого життя. Але згадує його як доброго, а ще — як разом вони ходили на риболовлю. Чоловік пішов до війська за контрактом ще у 2019 році. Під час оборони Маріуполя його рідні опинилися в окупованому Мелітополі, де у дружини виявили онкологію. Чоловік не знає, ні де його рідні, ні що з ними: російська сторона нічого не передає з дому оборонця. — Найстрашніше, що він навіть не здогадується, що його дружина помирає, — каже сестра військового. Читати на тему З синіми від побоїв ногами та бажанням з’їсти смаженої картоплі: розповідь одного з перших полонених захисників Інформації ніхто не давав. Всі думали, що вже і Київ захоплений, і Харків теж, — згадує Володимир про полон. За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, офіційно РФ утримує близько 6,5 тис. військових українців. Та насправді у полоні людей може бути значно більше. Зокрема й тих, хто потрапив туди ще до початку повномасштабного вторгнення. Історію дружини військовополоненого та її боротьбу за чоловіка та власне життя, ми розповідали тобі раніше.А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: війна в Україні, українські військові, українські полонені Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему З синіми від побоїв ногами та бажанням з’їсти смаженої картоплі: розповідь одного з перших полонених захисників Інформації ніхто не давав. Всі думали, що вже і Київ захоплений, і Харків теж, — згадує Володимир про полон.