Скасування Господарського кодексу — що це означає та які ризики має рішення Верховної Ради

9 січня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект 6013, який передбачає скасування Господарського кодексу України. За рішення проголосували 248 депутатів, повідомив нардеп Ярослав Железняк. 

Окрім цього закон визначає правові та організаційні засади діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм та об’єднань юридичних осіб у перехідний період

Законопроект за скасування Господарського кодексу ухвалено: що це означає 

Законопроект пропонує ввести такі зміни:

• скасувати приватні підприємства та державні/комунальні підприємства, замінивши їх товариствами з обмеженою відповідальністю;
• ввести 7-річний перехідний період для реорганізації;
• скасувати господарське відання та оперативне управління державним майном, натомість замінити їх на оренду, управління або передачу у власність;
• перенести частину норм із Господарського кодексу до Цивільного кодексу.

Як наголошується у пояснювальній записці, зміни, передбачені ним, спрямовані:

• на удосконалення корпоративного управління в юридичних особах, заснованих на державній і комунальній власності;
• на підвищення інвестиційної привабливості України; 
• запровадження ефективних механізмів контролю за використанням об’єктів державної та комунальної власності;
• усунення суперечностей між Цивільним кодексом України та актами спеціального законодавства.

В рамках закон запропоновано визнати Господарський кодекс таким, що втратив чинність. На думку авторів, його положення переважно не мають регулятивного ефекту, є декларативними за змістом та суперечать іншим нормативно-правовим актам та загальним засадам цивільного законодавства.

Думки щодо закону розділилися. Наприклад, Олексій Кот, доктор юридичних наук, член-кореспондент Національної академії правових наук України, розповів в коментарі Укрінформу, що скасування кодексу не матиме для України негативного впливу. 

За його словами, у 1996 році з’явився перший проект Цивільного кодексу України, який мав стати єдиним актом для приватного права, який врегульовуватиме відповідні суспільні відносини.

— Нашим колегам-господарникам теж хотілося отримати свій кодекс. І вони його зробили — повисмикували для цього положення Цивільного кодексу, включили норми, які вже на час прийняття Господарського кодексу навіть втратили чинність (мова, зокрема, про застарілі редакції антимонопольних законів), положення старих радянських законів, замість загальних принципів та засад тощо. 

Реорганізації як такої ж не буде, адже йдеться про приведення у відповідність до вимог цивільного законодавства. 

Це будуть ті ж самі юридичні особи, з тим самим ідентифікаційним номером (кодом ЄДРПОУ), але зі структурою, яка буде чітко зрозуміла всім підприємцям, всім бізнесменам, зокрема іноземним інвесторам.

Для залучення іноземних інвестицій Україні слід пропонувати інвесторам більш-менш відомі для нього моделі.

Тож, вважає юрист, цей закон спростить бізнес-діяльність як для компаній всередині країни, так і для закордонних підприємців, адже скасовує різновиди організаційно-правових форм юридичних осіб: приватне підприємство, підприємство колективної власності, комунальне підприємство тощо. 

Читати на тему

В Україні планують створити суд присяжних — як цей орган сприяє розвитку демократії

Розповідаємо, як функціонує суд присяжних.

Які ризики від скасування Господарського кодексу

Але не обійшлося і без критики. Депутатка Ірина Геращенко звернула увагу, що поправки до цього закону звільняють від штрафу фірми, що затримали постачання зброї на фронт. 

— Вони забрали штрафи за недоброякісне постачання зброї та снарядів та мін з недобросовісних постачальників. Узаконили неякісні міни й снаряди, підтримали корупціонерів, а не ЗСУ, — написала вона у Telegram. 

Вона зазначила, що закон про скасування Господарського кодексу завдає удару по стабільності як громад, так і держави, адже передбачає повну приватизацію державних і комунальних підприємств. 

На думку політикині, автори закону не прорахували можливі ризики для громад від передачі комунальних підприємств у приватні руки в період воєнного стану. 

Депутатка додає, що у законі є численні корупційні ризики, зокрема щодо передачі державного й комунального майна. Приватизація державних підприємств може призвести до втрати контролю за стратегічними об’єктами, важливими в умовах війни.

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін також вказав на певні ризики від нового закону.

Наприклад, Господарський кодекс розв’язував проблему із затримкою постачання зброї та пропонував покарання: якщо компанія не виправляла помилку, то мала заплатити штраф у розмірі 7% від вартості контракту. 

— За Господарським кодексом постачальникам надається 30 днів, щоб розв’язувати проблеми, які виникли з постачанням. І якщо виправити їх не вдається — накладається штраф у розмірі 7% від вартості контракту. Це механізм, який стимулює до своєчасного виконання контрактів.

Скасування ж Господарського кодексу унеможливлює цей процес і відповідно скасовує накладання штрафів за невиконання контрактів. 

Господарський суд регулює відносини, які виникають між юридичними особами. Він вибудовує права та обов’язки юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також регулює відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності.

Господарські суди першої, другої та третьої інстанції також керувалися цим кодексом для ухвалення своїх рішень. 

А ще раніше Верховна Рада ухвалила рішення про ухвалення закону про множинне громадянство. Ми розповідали про плюси та мінуси цього рішення. 

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!