Міністерство освіти заявило про підготовку до пілотування реформи профільної середньої освіти. Першими добровольцями у проведенні змін стали 25 шкіл з усієї України.
Згодом ці школи стануть менторами для пілотних академічних ліцеїв, що теж апробуватимуть реформу з 2025 року.
Що ще передбачає реформа профільної освіти — розповідаємо детальніше.
Реформа профільної освіти: що відомо про пілотний проект МОН
В рамках форуму Реформування старшої профільної середньої освіти (академічні ліцеї) було оголошено про підготовку до пілотування профільної середньої освіти.
Зокрема, 25 ініціативних шкіл з усієї України погодилися першими ввести нові освітні моделі та надавати рекомендації щодо впровадження реформи в усіх закладах освіти країни.
Очікується, що ці школи надалі стануть менторами для інших освітніх закладів з питань впровадження реформи.
А вже у 2027 році в Україні почнеться повна реалізація реформи профільної середньої освіти. Її мета — забезпечити свободу вибору та наблизити профільну освіту до потреб кожного учня й учениці.
Учні старших класів зможуть самостійно обирати профіль навчання, курси та навчальні предмети. А академічні ліцеї проводитимуть якісну профорієнтаційну роботу та враховуватимуть потреби учнівства.
За словами міністра освіти й науки України Оксена Лісового, важлива мета реформи — зміна культури взаємодії в освітньому середовищі для того, щоб там могли зростати вільнодумні люди, які здатні пропонувати рішення для локальних та глобальних викликів.
Зміна культури в освітньому середовищі — завдання національної безпеки. Вигравши війну, ми можемо програти мир, якщо кардинально не змінимо освітнє середовище. Якщо Україна не буде готовою до життя у вільному й демократичному світі, — наголосив міністр.
Менеджерка проекту DECIDE Валентина Полторак каже, стратегія планування реформи складає десять років, тобто охоплює період до 2033 року.
Проте в умовах повномасштабної війни складно спрогнозувати, якою далі буде ситуація в українській освіті. А будувати освіту нової якості потрібно вже зараз.
Генеральний директор директорату шкільної освіти МОН Ігор Хворостяний презентував концепцію реформи профільної освіти. У документі розʼяснено основні засади, а також варіанти організації освітнього процесу в академічних ліцеях за різними профілями.
Нині ми перебуваємо на етапі перед запуском пілотування 2025 року. Успіх пілотування залежить від належної підготовчої роботи, яка буде відбуватися за участі майбутніх 25 пілотних ліцеїв, які стали учасниками форуму, — каже Ігор.
Реформування старшої профільної середньої освіти: що пропонує нова реформа від МОН
Реформа має на меті подолати освітні нерівності, які були притаманні школі старого зразку:
- можливість обирати напрями навчання та курси/предмети;
- збільшити строки здобуття повної загальної середньої освіти до 12 років;
- відокремити старшу школу від початкової (1-4 класи) і, можливо, базової (5-9 класи);
- забезпечити сучасним обладнанням та підвищити кваліфікацію вчителів;
- ввести якісну профорієнтацію.
Після 9 класу учні зможуть на вибір вступати або в академічний ліцей, або в заклад професійної освіти чи коледж.
Якщо початок пілотування програми стане успішним, то запровадивши реформу у 2027 році, через три роки, тобто у 2030, Україна відзначатиме перший випуск 12 класу.
Також є окремі цілі реформи:
- зробити освіту доброчесною. Завелика кількість предметів призводить до списування, а отже до зменшення якісних знань учнів;
- надати можливість реалізуватися через вибір предметів;
- запровадити компетентнісний підхід — тобто школа має давати прикладні знання, а не лише енциклопедичні;
- посилити педагогіку партнерства в школі, відмовляючись від радянської ієрархії;
- зробити розкриття талантів учнів та їх самореалізацію пріоритетом;
- посилити спроможність учнів мислити критично.
А створення академічних ліцеїв як місця для навчання учнів старшої школи відкриває перед учнями широкі можливості для особистісного та професійного розвитку.
Можливості для вибору освітнього шляху: розроблено кілька варіантів для учнів
Учні самі обиратимуть свій освітній шлях. Для цього реформа профільної освіти передбачає кілька можливостей:
- Два рівні вивчення кожної освітньої галузі: основний (базовий) і поглиблений (профільний);
- Освітня програма ліцею може передбачати як “вузькі” навчальні предмети, так й інтегровані курси;
- Зміст освіти в ліцеї має складатися з трьох компонентів: обов’язкових, варіативних в межах обраного профілю та варіативних — поза профілем.
З десятого до 12 класу кількість годин на вивчення обов’язкових освітніх компонентів зменшуватиметься, натомість кількість годин для вивчення варіативної частини — збільшуватиметься.
Так, у десятих класах освітні компоненти будуть мати такі пропорції: 60-70% — обов’язкові предмети; 20-25% — варіативні в межах профілю; 10-15% — варіативні поза профілем.
В 11 класі — 50-55% предметів будуть обов’язковими, 30-40% — варіативними в межах профілю і 10-15% — варіативними поза межами.
І насамкінець у 12 класі ці цифри складатимуть 35-40%, 45-50% та 10-20% відповідно. Тобто найбільшу частку з предметів складатимуть варіативні в межах профілю.
На основі концепції Національної академії педагогічних наук України визначено кластери, у межах яких ліцеї формуватимуть профілі: STEM, мовно-літературний, суспільно-гуманітарний.
Очікується, що кожен ліцей пропонуватиме на вибір щонайменше три профілі в межах одного, двох або трьох кластерів.
А ще Нова українська школа передбачає сексуальну освіту. Читай про відповідну реформу.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!