Іноді у стосунках люди зближуються і стають схожими настільки, що здається, вони мають навіть однаковий діагноз! Це можуть помітити як у самій парі, так і друзі, родичі та знайомі закоханих. А чи можливо це? Чи можуть обоє в парі мати однакові психічні порушення й розлади? Про це розповіли The Independent.
Люди у парі можуть мати однакові психічні розлади: дослідження
Люди можуть шукати собі партнерів не лише за схожими поглядами на релігію, політику, життя, цінності й захоплення, а й за проявами поведінки, до яких схильні самі. Нещодавнє дослідження показало, що пари закоханих часто мають однакові психічні розлади! Тож пошук партнера може бути і на такому підсвідомому рівні.
Концепція стосунків пар зі схожими розладами не нова. Про неї заговорили ще середині минулого століття і навіть проводили дослідження й експерименти. Нині ж провели масштабне крос-культурне дослідження, яке охопило 6 млн пар з різних країн світу. Дослідники визначили їхні розлади і прийшли до цікавих висновків.
Дослідники аналізували пари на наявність таких розладів:
- депресія
- тривожність
- розлади внаслідок споживання психоактивних речовин
- біполярний розлад
- нервова анорексія
- РДУГ
- аутизм
- ОКР
- шизофренія
Науковці дійшли висновку, що люди, які мають один або кілька з цих розладів, з вищою ймовірністю вступають у стосунки з людьми зі схожим або однаковим розладом. Значно рідше вони вибирають для стосунків людину, яка цих розладів не має.
Попри все, науковці не фіксували тривалість стосунків і дату встановлення діагнозів, тож дані можуть мати альтернативні інтерпретації. Йдеться, що діагнози людям могли поставити вже після того, як вони опинилися в стосунках.
Оскільки багато пар користуються послугами одного і того ж сімейного лікаря, це може вплинути на точність постановки діагнозу і призвести до спотворення результатів дослідження.
Як люди шукають собі пару: кілька теорій
Результати дослідження радше мають спостережливий характер. Є кілька психологічних теорій, які могли б пояснити, чому партнери шукають собі подібних за діагнозами.
- Асортативне парування. Теорія вибору партнерів, схожих на нас. Полягає в пошуку людини за схожими поглядами у соціальних та культурних питаннях, схожого рівня забезпеченості, типу мислення. Так люди, наприклад, з аутизмом, розглядають для себе переважно таких партнерів.
- Близькість. За ефектом простого впливу, люди вибирають пару з близького кола — серед друзів, на роботі тощо. Людей з однаковими діагнозами може цікавити схожа соціальна поведінка чи захоплення.
- Теорія прив’язаності. За нею наш емоційний зв’язок формується у глибокому дитинстві, і цей ранній зв’язок формує наші наступні поведінкові моделі і те, чого ми шукатимемо в стосунках. Люди, які бояться бути покинутими, бо пережили це в дитинстві, шукатимуть тих, хто приділить їм максимум уваги. І так далі.
- Теорія соціальної ідентичності. За нею людська самооцінка формується за фактом приналежності до певної групи людей. Стосунки з людиною зі “своєї” групи чи “вищої” підвищують самооцінку. Це може бути ще одним варіантом того, чому люди вибирають партнерів зі схожими до себе діагнозами.
Таким чином останнє дослідження показує, що навіть підсвідомий пошук партнера за його психічними розладами працює на те, аби люди в парі відчували себе захищеними, мали більше емпатії та близькості, підтримки та визнання.
А ще у соціальних мережах з’явився новий тренд на приниження жінок.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!