Будемо разом, навіть якщо буде важко: як родина з Вовчанська проживає третю зиму у війні

Зима наближається, і для багатьох родин на сході України, які пережили або продовжують переживати наслідки війни, підготовка до холодів стає не менш важливою, ніж боротьба за виживання.

Катя та її родина, історію яких розповіли в UNICEF Ukraine, — яскравий приклад того, як, попри всі труднощі, люди намагаються адаптуватися та вижити.

Жахливі обстріли та руйнування рідного Вовчанська змусили їх залишити все і втекти.

У процесі евакуації не було часу на збори: лише найнеобхідніше — документи, теплі речі та гаджети для дітей, щоб вони могли продовжити навчання онлайн.

Після декількох місяців у селі Богодухівського району, де родина пережила минулу зиму, вони знову готуються до холоду у селі Хотімля.

Третя зима війни: як вижити в умовах холоду та відсутності ресурсів

Ця зима буде вже третьою, яку родина переживає під час війни. Перша зимова холодна пора пройшла в умовах відсутності мобільного зв’язку та електрики, в маленькому селі, куди вони евакуювалися після руйнувань. 

Кожен день був боротьбою за ресурси та за те, щоб не замерзнути в умовах мінусових температур.

Зараз, розуміючи всю важливість підготовки до зими, родина почала заздалегідь готуватися.

Одним із найбільших досягнень стало забезпечення автономного опалення.

Катя та її чоловік зібрали запаси палива, а також отримали опалювальні брикети від гуманітарних організацій, щоб забезпечити свій дім теплом протягом зимових місяців.

Ми маємо все необхідне, щоб пережити зиму. Є котел, який дає і тепло, і гарячу воду, а ці брикети нас обігріють, — каже Катя.

Цього року родина також сподівається на грошову допомогу від міжнародних організацій, яку планують витратити на придбання теплого одягу для дітей.

Зима на сході України може бути дуже суворою, тому важливо бути готовими до будь-яких умов.

Читати на тему

Моторошні історії дітей з окупації: як принижували, наступали чоботом на обличчя та змушували робити патрони

Пам’ятаю, ми проїжджали й вони зупинили й погрожували застрелити. А потім сказали, що це жарт, — згадує дівчинка, яка пережила окупацію.

Діти в умовах війни: втрачений час і намагання зберегти нормальність

Попри всі ці зусилля, щоденне життя родини лишається непростим.

Постійні звуки вибухів та далекі постріли, що долинають з фронту, стали частиною їхнього повсякденного існування.

Ми вже не так реагуємо на ці звуки, бо звикли. Але іноді, коли замислюєшся, розумієш, через що пройшло твоє життя, — розповідає 14-річна Галя, дочка Каті.

Вона часто згадує, як вони ховалися в погребах під час обстрілів у Вовчанську. 

Тижні без вікон, без світла, під постійним страхом за своє життя — це залишило глибокий слід у її душі.

Втім, попри все, Галя намагається підтримувати позитивний настрій. Вона продовжує навчатися онлайн, хоча інтернет у селі нестабільний.

Часто їй доводиться долати кілька кілометрів пішки через снігове поле, щоб знайти місце, де можна відправити домашнє завдання.

Її молодший брат Андрій теж переживає за втрачене дитинство, але намагається знаходити втіху в грі з кошенятами на подвір’ї.

Зараз, коли родина перебралася в Хотімлю, діти намагаються відновити хоча б частину нормальності.

Галя сумує за зруйнованою школою і за однокласниками, які зараз роз’їхалися по світу, але вона продовжує вчитися, хоч і не має умов для комфортного навчання.

Надія на майбутнє: підтримка родини та оптимізм

Незважаючи на всі труднощі, родина намагається бути оптимістами.

Ми живі, здорові, не голодні — і це вже добре, — каже Катя.

Вона намагається передати цей позитивний настрій своїм дітям, адже навіть в умовах війни важливо зберігати спокій і підтримувати одне одного.

Навіть якщо доведеться пережити ще одну важку зиму, ми будемо разом і будемо підтримувати одне одного, — додає вона.

Для родини навіть у найтемніші моменти є маленькі світлі плями — моменти, коли діти, граючись з кошенятами, забувають про війну, і сім’я відчуває тепло домашнього вогнища, хоч би як сильно лютував мороз за вікном.

Перемогти труднощі війни: боротьба за майбутнє

Життя під час війни — це постійна боротьба за виживання. Проте для Каті та її родини є надія, що з часом усе покращиться, і ці важкі часи залишаться лише спогадами.

Детальніше про те, як війна вплинула на життя дітей, народжених 24 лютого 2022 року, читайте у матеріалі, який розкриває, як агресія змінила їхній світ з перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.