Здається, у кожному куточку України знають пісню Червона рута, та не всі знають про її творця — талановитого композитора Володимира Івасюка. Він прожив всього 30 років, але залишив по собі великий творчий спадок.
Про життя, творчість та смерть видатного українця, розповіли в Ранку у великому місті.
Володимир Івасюк вивів українську музику на новий рівень звучання, коли у 1970-х його мелодія звучала модерно та по-новому.
Навіть зараз на його пісні записують кавери, а тексти пісень не втрачають актуальності.
Поширено при згадці про Івасюка ми згадуємо його фото з вусами, у костюмах та з серйозним виразом обличчя. Та насправді такий образ Володимир мав зовсім нетривалий час, а сам був неординарним модником, веселим та креативним, а вуса носив зовсім короткий проміжок часу.
Він народився на Буковині у повоєнному 1949 році, і все дитинство та юність тяжів до музики. Закінчити школу з червоною медаллю завадив випадок, коли Володимир випадково, а чи й ні, скинув погруддя Леніна. Через це він відсидів 15 діб у відділку, а у перший же день навчання в Чернівецькому університеті його звідти виключили.
Щоб довести”благонадійність” Володимира, його відправили працювати на завод слюсарем, але там хлопець організував хор, який виконував його пісні. До речі, медичний університет, який Івасюк, зрештою, успішно закінчив, не був бажанням самого хлопця — так наполіг батько.
Після навчання там Володимир Івасюк пішов навчатися на композитора.
Саме в студентські роки він написав Червону руту. З цієї пісні починається зліт Івасюка, люди підхоплюють її та співають навіть там, де українська до того ніколи не лунала.
Його популярність тривала лише дев’ять років, а деталі смерті й досі не розгадані. Творчий злет розпочався у 21 і закінчився в 30, ознаменувавшись понад сотнею пісень його авторства. А проте Івасюк принципово відмовлявся писати партійні пісні чи російською.
18 травня 1989 року Володимира Івасюка знайшли повішеним у Брюховецькому лісі, на Львівщині. Майже через місяць після його раптового зникнення.
Слідство скаже, що це було самогубство, але зникнення та смерть веселого й позитивного Івасюка залишить по собі багато запитань. Рідні, друзі та звичайні люди вважатимуть, що насправді Володимира вбило КДБ.
З часом казатимуть, що дівчина, з якою зустрічався Івасюк, була донькою кадебіста. На похорон нікого не хотіли пускати, в той день масово назначали партійні збори, які не можна було пропустити.
Та до заборони не дослухалися — рух Львовом було паралізовано, бо проводжали генія української музики не тільки львів’яни, приїхали жителі й сусідніх областей.
А потім почалися дивні, як для самогубства, заборони на його пісні та очорнення імені Івасюка.
Документальний фільм про Володимира Івасюка раніше опублікував український блогер Віталік Гордієнко.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.