Продовжую виконувати бойові задачі на характері: історія розвідника Яшки про втрати та найбільшого ворога бійців

Міцні, рішучі та безумовно вправні хлопці. Такими можна побачити розвідників у різних фільмах. Усі, навіть найскладніші операції, йдуть лише за їхнім планом, а найновіші зразки озброєння — для них звична річ, а не омріяна ціль.

Проте українським розвідникам в реальності доводиться стикатися з такими перешкодами та завданнями, від яких кіношні герої навіть зі своєю надтехнологічною зброєю точно спіймали б дрижаки від страху. Що ж це за операції? Дізнатись достеменно по деякі з них вдасться лише після перемоги України. А ось про їхніх виконавців — можна вже сьогодні. Про одного з них пише Нацгвардія України.

Історія розвідника на псевдо Яшка

У надскладних операціях, про які дізнатись вдасться хіба що після перемоги, брав участь і розвідник на псевдо Яшка. Хоча він лише 2022 року приєднався до лав захисників, аби боронити Київ від наступу російських окупантів.

Тоді чоловік разом з курсантами Національної академії внутрішніх справ долучився до ТрО. А вже у квітні вступив у батальйон Свобода бригади швидкого реагування Рубіж, де й отримав досвід у боях у Сіверськодонецьку, Лисичанську, Зайцевому.

Згодом служба дала Яшці можливість спробувати стати розвідником та долучитися до роти розвідки спеціального призначення бригади Рубіж.

Однак на цьому навчання бійця не закінчилось. Адже робота розвідника вимагає від нього чимало вмінь — він має бути фахівцем широкого профілю. А тому після кожного бойового виходу та короткого відпочинку, чоловік з побратимами повертаються на полігон для вдосконалення своїх навичок.

Ми маємо вміти користуватися будь-яким видом озброєння, а також володіти іншими спеціальностями.

Наприклад, зі слів Яшки, бійці мають знати основи саперної справи, вміти керувати авто, налагоджувати зв’язок, збирати інформацію про противника в безпосередній близькості до нього, аналізувати та передавати дані про ворога та загалом здійснювати військові операції на межі людських можливостей.

Разом з тим розвідники мають прокладати маршрути за допомогою дронів, аби одразу знати, де розташовані розтяжки та мінні загородження окупантів. Інколи доводиться навіть проводити свою піхоту до позицій, а у випадку виникнення проблем — зустріти ворога та стабілізувати ситуацію.

Досить часто потрібно просто обходити позиції пішки. Яшка згадує, трапляється так, що потрібно пройти 20 кілометрів. І додає, що найдовший його вихід тривав шість чи сім днів. Через це, жартує, їх з побратимами називають “топтунами”.

Це дуже специфічна робота, яка потребує гарної фізичної підготовки.

Читати на тему

Найкрутіші спецоперації, які бачив світ. Розвідник Kraken розповів про бої за Україну

Після важкого поранення він повернувся на фронт. Слухай історію бійця Kraken.

Та зважаючи на кількість вимог до розвідників та їхніх завдань, найбільш важливим та водночас чи не найскладнішим лишається для них вміння тримати під контролем власні емоції.

Найважливіше для розвідника — зберігати холодний розум. Паніка — це наш ворог. Коли боєць починає панікувати, він одразу забуває все, чому колись навчався.

Зробити це буває часом дуже складно, адже це все-таки війна в реальному світі, а не в кіно. А тому трапляються втрати. Та Яшка, каже, що не жалкує про свій вибір стати на захист України, тож продовжує боротьбу за її незалежність попри все.

Іноді буває морально тяжко, але потім я згадую, що усі ці випробування я проходжу заради своєї країни, й після цього продовжую далі виконувати бойові завдання на характері.

Та часто фахівцям різних напрямків доводиться співпрацювати задля спільної мети. Читай, як снайпери та розвідники разом проводять спецоперації в тилу ворога.

Фото: Відділення інформації та комунікації Північного Київського ТУ НГУ

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.