У війні проти Росії наші браві воїни віддають найцінніше — здоровʼя та життя. Головний сержант 151-ї ОМБр Сергій Гура дістав тяжкі поранення у березні 2025 року. Чоловік втратив ноги, проходить лікування на Харківщині. Він був на позиціях на Купʼянському напрямку, коли росіяни скинули вибухівку з дрона прямо під ноги. Через щільні обстріли на евакуацію довелося чекати десять годин. Суспільне поспілкувалися з бійцем, переповідаємо найцікавіше — далі. Казав: “На навчаннях” Чоловік не розповідав рідним, що ходить на бойові. Аби вони не переживали, казав: “Йдемо на навчання”. Того дня також не сказав правди. — До тями прийшов у госпіталі. Треба було дзвонити, щось казати… Я сказав правду. “Лежу у госпіталі, ніжок нема”, — кажу їм. Але дівчата в мене молодці — паніки не було, — пригадує Сергій Тура. Чоловік розповідає, що хотів піти на фронт з перших днів великої війни. Та тоді військкомати буди переповнені, тож його не взяли. Чекав повістки. Так і сталося: у листопаді 2023 року його призвали до місцевого батальйону. Спочатку був старшим кухарем. Переїздили спочатку з Дніпропетровської області у Запорізьку, потім у Донецьку область. — Після Донецької області була Знаменівка, тоді у Харків перевели, а тоді опинився на Купʼянському напрямку. Там все було спалено. Ми довго переховувалися, але росіяни знали, що там є хтось. Ми почали рухатися на позиції. Мотолига скинула нам провізію і зброю, це треба було віднести на позиції. Раз віднесли, я залишився там, і весь день росіяни скидали гранати. Потім було затишшя, — пригадує боєць. Читати на тему Станцював і пройшовся подіумом — як ветеран з високою ампутацією відкриває життя заново Як не втратити бажання жити та розвиватися після ампутації: приклад Олександра. Тоді він почув, що росіяни обкидують позиції ЗСУ. Група висунулася, тоді ж він отримав поранення. Ліва нога була перебита повністю. Йому наклали два турнікети. — Я коли глянув на ногу, одразу зрозумів все. Сам себе налаштував, що я лишився без ніг. Тільки й думав: “Швидше б вже у госпіталь, щоб ампутували”, — каже чоловік. Ще два місяці він буде у лікарні, готуватиметься до реабілітації. Раніше ми розповідали тобі, як налаштувати себе після ампутації та продовжити життя. Детальніше про це — за посиланням.А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: війна в Україні, Життєві історії, українські військові Джерело Суспільне Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Станцював і пройшовся подіумом — як ветеран з високою ампутацією відкриває життя заново Як не втратити бажання жити та розвиватися після ампутації: приклад Олександра.