Сопілки, що лікують душу: як майстер із Карпат створює інструменти для музикантів та військових

Майстер сопілок із карпатського міста Долина Тарас Лошак продовжує родинну традицію, яка сягає кількох поколінь. Його сопілки звучать не лише в українських окопах, але й на світових сценах. Тарас допомагає відроджувати українську музичну спадщину і водночас забезпечує нею наших захисників. Про це розповів Ukraїner.

Це була справа батька, але стала і моєю

З дитинства хлопець допомагав батькові, Ярославу Лошаку, виготовляти музичні інструменти. Однак у ті роки навіть не уявляв, що це ремесло стане його головною справою.

Я з восьми років брав участь у процесі виготовлення. Робив дрібну роботу: шліфував, лакував, вирізав квадратики для сопілок.

Усе змінилося 2013 року, коли в батька з’явилося більше замовлень, і він попросив сина допомогти. Згодом Тарас покинув кар’єру юриста, щоб повністю присвятити себе сопілкарству.

Цілодобова праця дає голос дереву

У невеликій одноповерховій хаті серед зелених Карпат Тарас облаштував майстерню. У цій кімнаті дерево перетворюється на музичний інструмент. Однак підготовка матеріалу починається задовго до цього. Деревину для сопілок потрібно правильно вибрати, висушити й вистояти на свіжому повітрі.

Перед роботою дерево повинно відлежатися до 35 років, — пояснює Тарас.

— Найчастіше я використовую граб, грушу, бук або горіх. Деякі матеріали, як-от морений дуб, можуть вистоюватися тисячоліттями.

Майстер дві доби варить заготовки в парафіні, щоб запобігти їх розтріскуванню, а потім обробляє їх у своїй майстерні. Сам процес виготовлення сопілки потребує точності: від свердління отворів до створення пищика, що визначає звучання інструмента.

Перша партія була жахлива…

Перші спроби Тараса у 2013-2014 роках не були вдалими. Батько, досвідчений майстер, суворо оцінював роботу сина: половину інструментів переробляв, а решту розбирав на дрова.

Це був дуже складний період, але саме тоді я навчився майстерності.

У 2019 році батька не стало, і з того часу Тарас працює самостійно. Йому вдалося розширити виробництво, найняти помічників і навіть передати частину знань своєму синові Луці.

Читати на тему

Творчість у металі: як українка зламала стереотипи та підкорила світ зварювання

Доцентка КПІ понад 20 років навчає електрозварювання та стала першою жінкою в Україні і Східній Європі, яку нагородив Міжнародний інститут зварювання.

Сопілка має звучати, як душа Карпат

Тарас зберігає родинну колекцію сопілок і вивчає різновиди, які побутували в Карпатах. За його словами, у цьому регіоні існує близько 300 видів сопілок, серед яких найпопулярнішими є гуцульська, бойківська та Демінчукова.

— Кожна з них має свій стиль звучання. Гуцульська — для народних мелодій, бойківська — для обрядів, а Демінчукова — універсальна, на ній можна грати навіть джаз чи рок.

Окрім того, Тарас колекціонує старовинні інструменти, шукаючи їх на сайтах оголошень і в колекціонерів. Один із найдорожчих експонатів — сопілка з Великого Бичкова, якій понад сто років.

Сопілка стала зброєю для культури й армії

З початком повномасштабної війни Тарас припинив роботу. Проте він почав роздавати сопілки всім, хто втратив свої інструменти через війну, а також українським військовим.

Я не рахував, скільки віддав тоді сопілок. Не менше? ніж двісті. Це був мій внесок у нашу перемогу.

Його сопілки звучать у руках військових із 3 ОШБр, зокрема морпіх Володимир Болєстов і госпітальєр Мишко Адамчак грають на інструментах майстра навіть на передовій.

Фото: Ukraїner

Це не тільки бізнес, а й підтримка України

Сопілки Тараса продають на благодійних аукціонах у США та Великій Британії. Зібрані кошти йдуть на потреби ЗСУ. Також інструменти майстра замовляють музиканти з усього світу. Найвідомішим клієнтом став Ігор Діденчук із гурту Go_A. Його біла сопілка, виготовлена Тарасом, допомогла гурту здобути п’яте місце на Євробаченні-2021.

Я майстер, а не музикант

Попри популярність своїх інструментів, Тарас наголошує, що він майстер, а не виконавець.

Для мене важливо, щоб інструмент жив. Він має звучати у вправних руках, на сценах і навіть в окопах. Тоді моя робота недаремна.

Сопілкарство для Тараса — це не лише ремесло, а й місія. Його сопілки живуть і розповідають історію українських Карпат у кожній ноті, звучать у найтемніші часи й несуть світло майбутнього.

Головне фото: Ukraїner

Раніше ми розповідали історію мешканки Маріуполя, якій довелося залишити рідний дім й почати життя спочатку.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.