Пережив власний розстріл та дістався своїх позицій: неймовірна історія українського бійця

Росіяни взяли в полон українського захисника Євгенія Романа, розстріляли, фактично стратили, але він вижив і доповз до позицій наших армійців. Євгеній каже, що вижив завдяки Богу і, певно, тому, що має ще призначення в цьому житті.

На службі чоловік вже 19 місяців, ішов на фронт добровольцем. Він потрапив до 5-ї штурмової бригади, був у ремроті, але для підсилення на передовій відправили в Іванівське під Бахмутом. Це був лютий, коли там було саме пекло.

Зараз там уже наші позиції. Українські війська відтиснули росіян. Але Євген розповідає про події майже річної давнини, коли тричі був за мить від загибелі. І каже, можливо, саме Бог його і вберіг. Тоді ворожий танк поцілив по позиціях.

— Я був фактично в маленькій ямці, і вся та земля, яка наді мною була, опинилася на мені, — згадує він.

Наказали зняти бронежилети та розстріляли

Євгеній знепритомнів на 6 годин, отримав контузію, але вижив. Разом із побратимами мусили відступити. Але росіяни виявилися за 60 м, заскочили зненацька і запитали, хто бійці й що роблять на тій місцевості. Росіяни під прицілом дали наказ зняти бронежилети. Українські бійці це зробили, адже фактично усі п’ятеро опинилися у полоні.

— Я вийшов останній. Наші хлопці виконали наказ, зняли каску, бронежилет, — говорить Євгеній. Побратими швидко зняли бронежилет, адже у них був інший механізм, ніж у бронежилета Євгенія.

Саме той не знятий бронежилет і врятував життя Євгенові. Бо за мить росіяни розстріляли всіх. Йому прострелили обидва лікті.

Попали… Єдине, що я відчув — по руках б’є током, потім ти нічого не відчуваєш. Я був біля покійних в касці, вони думали, що я такий самий… Помер, — ділить військовий. 

Євген ще почув, що сталося з їхнім катом. За п’ять хвилин йому прилетіла міна, окупанту відірвало ногу. 

— До нього ніхто з його побратимів не прийшов, врешті-решт він впав біля нас, там і зостався, — говорить боєць.

Читати на тему

Катували електрострумом та обливали водою! Історія бойового медика Юрія Армаша про російський полон

Були такі кімнати тортур, куди мене не водили. Але звідти й людей живими не виводили, — згадує бойовий медик Юрій Армаш.

Було дві хвилини на порятунок

Євгеній знову знепритомнів, прийшов до тями аж під ранок. Тоді побачив окупанта, який по рації запитав у командира, розстріляти Євгена чи залишити. Командир окупанта сказав залишити. А потім українські військові відкрили мінометний вогонь, це був шанс.

— Росіяни від мін втекли в бліндаж, сиділи там. Я думав: або зараз, або я вже просто тут залишуся. Якщо почали мінометний обстріл, то він може тривати хвилину або дві.

Я мусив той час використати. Якби я його не використав, я б тут не стояв, — стверджує Євгеній.

Євген наважився і пішов на колінах. Так зробив, бо чим менший силует людини, тим більше шансів вижити. Зрештою боєць вийшов до своїх. Лікарі були шоковані. А психологи пояснили, що організм спрацював на виживання.

Потім були операції та реабілітація. Останній етап відновлення проходив у реабілітаційному центрі Recovery, заснованому Віктором та Оленою Пінчуками. Руки вже працюють краще, але не на повну. Психологічно непросто, бо весь час думає про побратимів, які залишилися там. Євген переконаний, що навіть із такими травмами він знадобиться на службі.

Українські військові роблять справді героїчні вчинки, які нас просто вражають. Раніше ми розповідали історію Дениса Дідичука, який захистив Одесу лише двома ракетами.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.