У війні проти російських окупантів участь беруть не лише військові сил оборони, а й окремі спецпідрозділи у складі ЗСУ. Ми знаємо про чимало з них, однак маловідомим залишається загін Paragon у складі спецпідрозділу ГУР України.
Як працює спецзагін Кирила Буданова Paragon, які завдання виконує розвідник та про інші деталі військової справи розповіли бійці загону Paragon в інтервʼю Максиму Крапівному.
Напевно, чи не найбільшої цікавості викликає до себе робота бійців-розвідників. Дізнатися про це ексклюзивно можна саме з інтервʼю бійців.
— Ми відпрацьовували відбиття ворожого спостережного пункту. Висунулася піша група, закріпилася на позиціях, потім заїхала штурмова група, яка висадилася та закидала місце висадки димовими шашками, аби заплутати ворога.
Доки одна група перебіжками заходить до ворожих позицій, інша веде прицільний вогонь. Тоді закріплення, зачистка, — розповідає один із бійців.
Десь так це відбувається й у реальному житті. Можливо, лише з Хамерами трішки інакше, бо не завжди є можливість так близько підʼїхати до позицій.
Військовий каже, що під час виконання завдання на територію заїздить БМП, паралельно працює артилерія, група вогневої підтримки.
А ось Хамери часто рятують життя наших бійців. Все завдяки броньованому корпусу, а сама машина капсульна, що убезпечує від травм навіть при наїзді на протитанкову міну.
— Якщо хтось дізнається про наш підрозділ, то звʼязується з людиною, яка відповідає за рекрутинг. Формується невелика група людей з шести-восьми осіб, яких кличуть на співбесіду. Після особистої зустрічі ми вже ухвалюємо рішення про набір тієї чи іншої людини до підрозділу.
Бойовою підготовкою займаються безпосередньо на полігоні, де командир передає свої знання іншим.
Командир спецпідрозділу Paragon каже, що найголовнішою якістю для відбору бійців він вбачає мотивацію.
Мені важливо, чи людина мотивована, як вона взагалі ставиться до цієї війни. Якщо людина йде, бо треба — для нас це не підходить.
— Також людина має розуміти, що вона іде в серйозний підрозділ. Ми виконуємо різні завдання на різних ділянках фронту, всі як один. І фізична підготовка важлива — інколи ми йдемо по шість-сім кілометрів пішки у бронежилеті, з БК та обладнанням, яке загалом може важити до 30 кілограмів, — пояснює військовий.
Для багатьох людей професія розвідника означає цікаву пригоду. Однак насправді бути бійцем розвідки — не так романтично, як змальовано у фільмах.
— Інколи робота розвідника важча, ніж у штурмовика. Розвідники комунікують з усіма підрозділами, ногами протоптують кілька доріг до необхідного сектору, збирають усю інформацію.
Своя романтика є, бо це дві-три людини, які вночі збирають інформацію, — каже боєць на псевдо Тяпа.
Робота розвідника часто непомітна, вона тиха. Розвідник не може, бувши за спиною ворога, вбити його, бо так зірве усю операцію. Це також і про адреналін та постійну небезпеку.
— Дратують запитання: “А що там на фронті?”, “А які прогнози?”, “Чи є в нас шанси?” тощо. Більшість людей справді не розуміють, що відбувається на фронті. Вони зайшли, прочитали якусь одну новину про передачу зброї, а потім глянули на карту, що фронт не рухається і дивуються цьому.
Також дуже бісять питання про те, як ми вбивали окупантів, коли просять про це розказати. Та ні, ми не вбивали — знищували ціль, просто виконували свою роботу.
Тяпа додає, що дратують люди, які не зважають на війну, однак навіть це — не демотивує його.
Це бісить, але ми знаємо, що нічого з цим не зробимо. Пояснювати — в пусту витрачати час.
Раніше ми розповідали тобі історію командира роти БПЛА: як він пішов на фронт, чи важливі нині розробки та як ведуться бої зараз — читай у матеріалі.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.