Бізнесмен Джейк, якому нещодавно виповнилося 50, переступив поріг кабінету психолога лише під тиском дружини. Вона помітила, що їхній шлюб руйнується, тоді як сам Джейк продовжував жити за інерцією, ігноруючи внутрішню порожнечу.
Ця історія — класичний сценарій, який демонструє головну драму сучасної маскулінності: чоловіки не шукають допомоги добровільно, а коли приходять — часто намагаються втекти при першій же нагоді.
Статистика вказує на небезпечний дисбаланс. Чоловіки складають лише третину клієнтів розмовної терапії, проте вони становлять три чверті всіх випадків самогубств та борються з найважчими формами залежностей. Про це пише The Guardian, аналізуючи, чому сильна стать продовжує ігнорувати фахову підтримку, попри зростаючу обізнаність про ментальне здоров’я.
Мова дії проти мови слів
Психолог Андрій Войтко зазначає, що історично чоловіча роль була зосереджена на забезпеченні та захисті, що сформувало пріоритет дії над вербалізацією. Для багатьох чоловіків дія — це їхня рідна мова.
Коли виникає емоційний біль, вони рідко кажуть мені страшно чи я в депресії. Замість цього вони починають швидше їздити за кермом, втягуються у конфлікти, більше п’ють або занурюються в цифрові залежності. Це спосіб розрулити дискомфорт механічно. Терапія ж, де потрібно сидіти і дивитися в очі професіоналу, часто відчувається ними як пряма загроза.
Терапія через жіночу лінзу
Більшість існуючих психологічних послуг розвивалися через жіночий досвід спілкування. Формат обговорення почуттів віч-на-віч часто є некомфортним для чоловіків. Експерти наголошують, що вони набагато краще розкриваються у форматі пліч-о-пліч.
Саме тому таку ефективність мають проєкти типу чоловічих хабів, де люди разом щось лагодять чи майструють. Коли руки зайняті ділом, бар’єри падають — майже 90% учасників подібних ініціатив відзначають, що їхній стан покращився саме завдяки спільному досвіду та неформальному зв’язку.
Страх втратити статус у ієрархії
Для чоловіка показати слабкість часто означає добровільно зняти броню посеред бою. Сором за власну вразливість забитий глибоко в підкірку. Багатьом здається, що визнання проблеми автоматично знижує їхній статус в очах соціуму. Особливо гостро це відчувається у кризові дати — напередодні 40 або 50 років.
Пацієнти часто порівнюють візит до психолога з оголенням живота перед супротивником. Очікування стійкості від хлопчиків з дитинства лише створює фундамент для майбутньої крихкості.
Міф про самотнього вовка
Сучасний культ сигма-чоловіка»— одинака, якому ніхто не потрібен — лише підливає масла у вогонь. Проте наука каже інше: міцні стосунки та вміння приймати підтримку є головними факторами довголіття.
Життя самодостатнього одинака — це прямий шлях до серцевого нападу та емоційного вигорання. Терапія — це не про втрату сили, а про її нове визначення. Це простір, де можна на мить послабити контроль, щоб знайти справжню опору всередині себе.
Як допомогти близькій людині
Психолог Андрій Войтко радить: якщо ти хочеш підтримати близького чоловіка — не тисніть порадами та критикою.
Запропонуй спільну активність, де зв’язок виникне природно. А якщо ти сам відчуваєш, що внутрішня ізоляція стає в’язницею, пам’ятай: розмова про себе не є слабкістю. Це якісне технічне обслуговування твоєї психіки, яке допоможе тобі бути надійнішою опорою для тих, кого ти любиш.
А чому люди частіше почали обирати самотність та відмовляються від романтики? Про причини та наслідки ми розповідали раніше.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!