Великдень — це свято воскресіння Ісуса Христа.
Воно є найбільшим святом для християн та знаменує собою не лише прихід весни та завершення посту, а й відродження життя і надій.
Зараз ми як ніколи цінуємо українську ідентичність, що тече нашими жилами та передається з покоління в покоління.
Свято Великодня відзначали в Україні споконвічно, тим самим сформувавши власні ідентичні традиції та звичаї, що вирізняють нашу культуру.
Важливо плекати те, що ми отримали від предків — не лише історію, а й національний та культурний спадок.
Відомо, що це свято є перехідним, тому щороку дата його святкування інша. Її відраховують за місячно-сонячним календарем.
Вважається, що Великдень настає не раніше дня весняного рівнодення, у першу неділю після повного місяця.
Цього року, за визначенням церкви, Великдень припаде на 5 травня для східного обряду. Церква західного обряду відзначила Великдень 31 березня.
Віряни за сім тижнів до великодня дотримуються спеціального посту. Адже вважається, що голод та обмеження у їжі сприяє очищенню душі.
Також людина вчиться стримувати свої пориви, а отже, здатна вистояти проти гріховних спокус.
Ті, хто дотримується посту, обмежують себе у їжі тваринного походження, тимчасово голодують або вживають тільки сиру їжу.
У сучасних реаліях та світі нових технологій радять дотримуватися й інформаційного посту.
Він мав ще й інші назви: Білий, Жильний, Вербний та Чистий.
У цей тиждень господарі прибирали оселю від бруду та сміття. Намагалися зробити все до четверга, адже він вважався рубежем.
За Біблією, саме четвер — день розп’яття Хреста, тому свята починалися з цього дня.
Оскільки господарям під час Великодня не можна було виконувати багато роботи по господарству, то вони намагалися встигнути зробити все до початку святкувань.
До прикладу, в понеділок було заведено мазати глиною та білити стіни в хаті, прибирати й складати всі речі.
У вівторок влаштовували велике прання та наводили лад в місцях для худоби.
В середу закінчували роботу на землі, з городами, а також усе, що не встигли зробити за ці дні. Жінки готували найкращі вбрання для свята.
У четвер господині займалися випічкою, приготуванням страв та фарбуванням писанок.
Чистий четвер
За народними звичаями, цього дня люди мали привести себе до ладу, скупатися у водоймі до сходу сонця або прийняти контрастний душ.
Пекти великодній хліб — це споконвічна традиція. Він є головним атрибутом святкування й у день Воскресіння Христа має стояти в кожному домі.
В Україні паска відрізнялася в кожному регіоні.
Відомо, що на Закарпатті особливістю паски було те, що її оздоблювали так, як коровай. Ліпили з тіста листки, птахів та інші прикраси з тіста.
У Чернігівській області до тіста додавали сир та готували без випікання.
Масу з сиру, яєць, родзинок та цукру затискали у спеціальній формі, давали настоятися ніч, після чого паска була готова до вживання.
На Гуцульщині взагалі існувало два окремих пасхальних хліба. Перший — бабка, здобна солодка випічка з родзинками.
Другий — паска, її робили несолодкою і додавали втричі менше яєць.
Традиційна українська паска не прикрашається помадкою та кольоровою посипкою.
Господині підгодовували святим хлібом птахів на підвіконні — це вважалося символом удачі й багатства.
Це теж неодмінний атрибут Великодня. Яйця, за давніми повір’ями, є символом відродження усього живого, подолання смерті та добробуту.
В Україні є різні види великодніх яєць: писанки та крашанки.
Різниця у тому, що писанки роблять із сирих яєць, щоб не вбивати живу силу зародка.
Крашанки ж їдять та саме ними грають у великодні ігри.
Фарбували яйця за допомогою натуральних барвників: лушпиння цибулі, буряку, соку моркви, дубового листя.
А для розпису та нанесення візерунків використовували віск.
Щодо того, коли краще розписувати яйця, є розбіжності. В деяких регіонах вважається, що треба це робити під час усього Страсного тижня, окрім п’ятниці.
Інші ж навмисно роблять це саме в п’ятницю.
У писанку закладали свої бажання, мрії та прагнення. Позначали це за допомогою символів та візерунків, кожен з яких мав своє значення.
А для того, щоб до свята яйця не зіпсувалися, господині підсушували їх у ледь теплій печі.
Повні писанки й крашанки були призначені для живих, а пусті — для померлих.
Відтак пусті писанки носили на цвинтар та вішали на деревах. Вважалося, що це допоможе пращурам почути глос живих і поспілкуватися з ними.
Писанки — це великодня валюта.
Її використовували як для обміну між живими, так і для задобрення духів. Закликали ними різноманітні блага та використовували як обереги.
Так, люди їх дарували та обмінювалися ними між собою.
Писанки закопували в землю для доброго врожаю. Свячені писанки зберігали і якщо протягом року будували новий дім, то заорювали писанку під фундамент.
Малечі писанку у Великдень клали в колиску — вона слугувала оберегом від поганих снів.
А дівчата, для того щоб бути ще більш вродливими, клали освячені писанки у воду й вмивалися нею.
Це все пішло не від християнства, а від язичництва, яке плавно вплелося в народний побут українства.
Відомо, що коріння українського народу походить від язичників. У нашому народному побуті деякі традиції та обряди християнства переплелися з язичницькими.
До прикладу, в Страсний четвер було заведено варити сіль, яка слугувала найсильнішим оберегом від нечисті.
Також вважалося, що в Чистий четвер Бог відпускає на землю всі душі померлих, як добрі, так і лихі.
Тому біля церкви та цвинтарів молодь запалювала кострища, які повинні були відганяти й не пропускати все зле.
Після Пасхи було заведено ворожити й робити обряди, в той час, коли християнство не підтримує цього.
Обрядами люди привертали виконання своїх бажань та дивилися, чи збудуться вони.
Наприклад, свячену паску треба було покришити птахам. Якщо вони їдять із задоволенням, то бажання збудеться.
Якщо ж вони обходять крихти та не їдять їх, то бажанню збутися не судилося.
Дівчина ставила дві свічки, які символізували чоловіка й жінку, біля ікони Богородиці й запалювала їх від лампадки.
Якщо свічки горіли рівно й не чадили — любов взаємна та міцна. Якщо свічка, яка символізує чоловіка, гасне перша, то він дуже любить.
Якщо ж свічка гасне одразу, то в любові немає взаємності. А якщо обидві коптять, то у стосунки намагається втрутитися хтось третій.
Для того щоб дізнатися про наближення заміжжя, досить було розрізати крашанку та подивитися, де розташований жовток.
Якщо близько до краю, то заміжжя дуже близьке, а як далеко і жовток погано зварився, то доведеться чекати ще кілька років.
Оскільки це церковне свято, то багато звичаїв та обрядів пов’язані з церквою.
Традиційно віряни не сплять у Великодню ніч. Вони проводять її на службі в церкві, яка правиться там до самого ранку.
Але багато людей приходять до церкви аж під ранок, щоб освятити великодній кошик.
Кошик збирають заздалегідь, звечора. Туди обов’язково треба покласти те, що ви поставите на святковий стіл: паску, крашанки, вино, м’ясо, сир та масло тощо.
Також у великодній кошик обов’язково ставлять свічку, яка символізує світло між людей.
Після закінчення церковної служби настає повноцінне завершення посту й можна насолодитися освяченими смаколиками.
Цікавишся українськими звичаями? Дізнайся більше: чому фарбують яйця на Пасху та що вони символізують.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.