Кожен з нас у житті щось малював. Перші спроби пензля переважно трапляються у зовсім юному віці, коли ми ще не можемо ні говорити, ні ходити, ні писати. Проте рука тягнеться до кольорового олівця та білого аркуша.
Малювання не лише перетворюється у цінне мистецтво, а й допомагає у моральному відновленні. Зараз популярною та ефективною стає арттерапія. Також малювання — це гарний варіант для цифрового детоксу. Чому малювання є корисним для підтримки морального стану, дізнаєшся у матеріалі.
Люди вміли малювати десятки тисяч років тому, ще до появи перших цивілізацій. Вони так спілкувалися між собою, про це свідчать наскельні малюнки. Техніка малювання вкорінена в усіх нас. Директорка Королівської школи малювання в Лондоні Джулія Балчін впевнена, що саме це є нашим першим засобом вираження й творчістю.
У дитинстві, ще до того, як ти навчився(-лася) говорити, ходити чи читати, можеш малювати. Тому часто це наш перший спосіб самовираження, — говорить вона.
Малювання завжди було популярним, у різних століттях з’являлися нові стилі та течії. Але Балчін визнає, що з часом цікавість до малювання зникала, зокрема, у 1970-х роках це вважали “немодним”, особливо малюнок з натури. Тож деякі школи, як-от Королівська академія, припинили цього навчати. Королівська школа малювання (RDS) була створена у 2000 році, щоб розв’язати цю проблему і стати місцем, куди художники та люди, які бажають малювати, можуть приходити та займатися творчістю.
Малювання знову набирає популярності, особливо зацікавленість зросла під час карантину пандемії коронавірусу. Зараз цей процес цінують за терапевтичні якості та відчуття “потоку”, яке створює малювання.
— Я думаю, це показало, що було справжнє прагнення до людського дотику і контакту. Якщо люди не могли бути поруч з іншими людьми, вони замість цього малювали їх, — говорить Балчін.
За її словами, студенти ділилися, що це допомагало їхньому психічному здоров’ю.
Коли ми беремо в руки олівець чи інші засоби для малювання та робимо позначки, то зв’язуємося з нашими тактильними навичками або відчуттям дотику. Це допомагає відпочити від цифрового виснаження, що є важливим для психічного здоров’я. У Великій Британії арттерапію можуть отримувати навіть від Національної служби охорони здоров’я.
Головна кураторка Центру малювання в Нью-Йорку Клер Гілман також помітила, що пристрасть до малювання зросла під час карантину та продовжує набирати обертів.
Каже, що у людей з’являлося бажання взяти ручку чи олівець і вихлюпнути свої почуття на папір, особливо у “важкі моменти”.
Куратор і автор сучасного мистецтва Роджер Малберт описує мету малювання як спосіб дивитися на світ по-іншому. Якщо ти малюєш те, що бачиш, переносиш світ у свідомість дуже прямим способом. Також малювання приносить полегшення від постійного користування моніторами та екранами.
Малберт говорить про цілющі властивості малювання:
— Я завжди малював у помірно терапевтичний спосіб. Малюючи з натури, я уявляю, що сиджу в природному середовищі. Це безперечно покращує настрій.
Чоловік порівнює це з заняттям йогою та називає процес медитативним. Художник Джон Г’юітт каже, що будь-яке його хвилювання щодо створення “поганого” малюнка компенсується задоволенням, яке він отримує від плавних ліній та несподіваних візерунків.
Щодо малювання з терапевтичної точки зору, він говорить, що йому дуже допомагає створення картин при повному Місяці.
— Вони приносять мені величезне й миттєве задоволення, оскільки не відповідають стандартам “хороших” картин. Я не знаю, який вони мають вигляд: сюрприз — це нагорода, — стверджує художник.
Його колега Чарлі Маккесі почав захоплено малювати у віці 19 років після того, як його найкращий друг загинув у автокатастрофі.
— Коли я почав малювати, це було свого роду, як реакція Форреста Гампа на травму, — сказав він GQ.
Я почав малювати… і просто не міг зупинитися. Це був спосіб обробки всього, — ділиться Маккесі.
Роджер Малберт каже, що малювання може допомогти налагодити у контакт зі світом і собою, і змінити те, як ти бачиш речі: соціальні суперечки, людяність, емоції.
— Це може розширити твоє емоційне охоплення досить глибоко, — акцентує він.
Раніше ми розповідали історію хлопчика Олександра Гусєва, який хворів на рак та хотів кота. Він малював тварин у різних варіаціях і зрештою поборов рак. Як йому допомогло малювання, читай за посиланням.
А ще у Вікон є свій Telegram та Instagram. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!