До кінця XXI століття посушливі території можуть займати понад 40% суходолу Землі. Водночас нове дослідження показало несподіваний нюанс: підвищення концентрації вуглекислого газу в атмосфері, яке є одним із ключових чинників сучасних кліматичних змін, може дещо стримувати поширення сухих зон.
Результати дослідження опублікували в журналі Environmental Research Letters.
Яку площу вже займають посушливі території
Посушливими вважають території, де опадів недостатньо, щоб компенсувати втрату вологи через випаровування з ґрунту та рослин.
Для визначення таких територій науковці використовували індекс посушливості (AI). Він показує співвідношення між кількістю опадів і потенційною евапотранспірацією — обсягом води, який потенційно може випаровуватися з поверхні ґрунту та рослин. Території, де цей показник становить менш як 0,65, відносили до посушливих.
За підрахунками дослідників, у період із 1994 до 2023 року такі землі займали приблизно 38,58% суходолу планети без урахування Антарктиди.
Найбільшу частку серед них становлять напівпосушливі території — 14,72% суходолу. Ще 11,24% припадає на посушливі зони, значна частина яких розташована в Австралії та Китаї.
Сухі субгумідні території займають близько 6,35% суходолу, а гіпераридні — 6,27%. Останні переважно поширені в Алжирі, Лівії та Саудівській Аравії.
Як CO₂ впливає на прогноз
Розрахунки майбутнього поширення посухи залежать не лише від температури та кількості опадів. Важливу роль відіграє й те, як рослини реагують на збільшення концентрації CO₂ в атмосфері.
Коли вуглекислого газу стає більше, рослини частково закривають продихи — невеликі пори на поверхні листків. Через це вони втрачають менше води під час транспірації.
Цей ефект впливає на показник потенційної евапотранспірації, який використовують для розрахунку індексу посушливості. За словами дослідників, у частині попередніх прогнозів таку реакцію рослин не враховували.
Через це деякі моделі могли перебільшувати масштаби майбутнього поширення посушливих територій і по-іншому визначати регіони, де ризик посухи або зволоження буде найпомітнішим.
Водночас це не означає, що збільшення рівня CO₂ зупинить процес висушування територій. Дослідники наголошують, що посушливість залишається серйозним викликом через дефіцит води, деградацію екосистем та ризик опустелювання.
Скільки посушливих земель може стати до 2100 року
За прогнозами науковців, у період із 2071 до 2100 року частка посушливих територій становитиме від 39,31% до 40,28% суходолу Землі.
Найвищий показник відповідає збільшенню площі таких земель приблизно на 2,37 млн квадратних кілометрів порівняно з періодом 1994–2023 років.
При цьому кінцевий результат залежатиме від сценарію майбутніх викидів парникових газів.
Автори дослідження зазначають, що для точнішого прогнозування змін необхідно використовувати узгоджені підходи до визначення посушливих земель. Це допоможе краще оцінювати майбутній розподіл сухих територій і планувати заходи з адаптації до зміни клімату.
Читай також, як глобальне потепління змінить наше харчування, виготовлення яких продуктів під загрозою і чому стане менше кухарів.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!