У темні часи, коли лихо намагається охопити весь світ, важливо зберігати всередині себе світлі почуття. Одним із найпотужніших недарма вважають кохання, якому присвячують поезію і прозу, а також особливий день — День Святого Валентина.
Та, на жаль, не всі вміють висловити ті палкі почуття, що заховалися від холоду зовнішнього світу. Що ж тоді робити в такий особливий день і коли так хочеться сказати про кохання?
Не турбуйся, Вікна підібрали для тебе кілька простих та водночас доречних привітань з Днем Святого Валентина. А також не забули про вічних класиків, яких ти завжди можеш процитувати своєму коханню.
Якщо ти раптом відчуваєш, що хворієш,
Поводишся, немов дурієш,
Не спиш, не можеш їсти чи вмиватись,
То знай — тобі щастило закохатись!
Хто любить — той перемагає,
Хто вірить і горить душею,
Зійдеться з мрією своєю!
З Днем Святого Валентина!
Люди люблять і цілують,
Всім серця свої дарують.
Закохайся у цей вечір —
Зараз буде це доречно!
Я ніколи не звикну,
Я не вмію до тебе звикати.
Це за примхи мої ти так гарно мене покарав.
І приходять світанки, щоденних турбот адвокати,
І несуть під пахвою тисячі різних справ.
Я кажу їм: світанки! Все на світі таке муруге,
Урожай суєти — залишається тільки стерня.
Скільки ми милувались! І кожного разу — вдруге!
Стільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня.
Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
Небезпечне оружжя — жіноча краса.
Ані мудрість, наука, ні старші літа
Не дають проти неї міцного щита.
Тільки тобою серце кричить моє.
Тільки тобою сили мені стає
далі брести хугою світовою,
тільки Тобою, тільки Тобою.
Коли до губ твоїх лишається півподиху,
Коли до губ твоїх лишається півкроку —
Зіниці твої виткані із подиву,
В очах у тебе синьо і широко.
Щось шепчеш зачаровано і тихо ти,
Той шепіт мою душу синьо крає.
І забуваю я, що вмію дихати,
І що ходити вмію забуваю.
Я люблю твої очі у мрії,
Ті, що глянули в душу колись,
В них мої сподівання й надії
Дивним карбом навік запеклись.
Ти до мене прийшла не із казки чи сну,
І здалося мені, що стрічаю весну.
Ти явилась мені — і здалося, що світ
Помолодшав навколо на тисячу літ.
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання…
Ти — ранок мій, ти — південь мій і вечір.
Ти — ніч моя… Хоч все на світі — втеча!
Стоять віки незрушно
В височині зірки
І тужно споглядають
Одна одну віки.
Вони говорять, — мова
В них гарна і проста;
Але з філологів жоден
її не прочита.
Я вивчив їхню мову
І знаю в ній кожне слівце,
Бо мав граматику гарну —
Коханої лице.
Стомившись від важкого мандрування,
Лягаю я у ліжко, щоб заснуть,
Та розум, одурманений коханням,
Негайно знову вирушає в путь.
Думки і мрії, ведучи до тебе,
Сни відганяють від моїх повік.
І я в пітьму щоночі без потреби
Вдивляюсь, як незрячий чоловік.
Я покладаюсь лиш на зір уяви,
Котрий мені твою малює тінь.
І образ твій, немов на тлі заграви,
Веде мене у світлу далечінь.
Я спокою без тебе не знайду:
Вночі і вдень все за тобою йду.
Якщо тобі вже набридло всоте кричати в екран Джеку, щоб він виліз до Рози та не вмирав у глибинах Атлантичного океану, то пропонуємо тобі кілька хороших фільмів про кохання, які точно варто переглянути!
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!