No bra — не злочин. Що таке слатшеймінг і чому це важливо зупинити

У сучасному світі, де свобода вибору та самовираження вже стали загальноприйнятими цінностями, досі існує явище, яке підриває основи гендерної рівності.

Занадто коротка спідниця, відверте декольте, “гола сукня”, яскравий макіяж, “соски, які поважним людям виколюють очі” — це засудження жінок за сексуальну поведінку або зовнішній вигляд має назву слатшеймінг.

Хоча термін з’явився відносно нещодавно, в епоху інтернету та соціальних мереж, проте явище має глибоке коріння в історії та культурі. Пов’язане з подвійними стандартами щодо сексуальності чоловіків та жінок.

Слатшеймінг — що це означає

Термін слатшеймінг (slut-shaming) немає прямого перекладу на українську мову. В англійській він складається з двох частин. 

Slut (буквально — повія) в англомовному середовищі  використовувалося як образливе позначення жінок, які нібито мають багато сексуальних партнерів. Додавання до нього слова shaming (ганьбити) й створило термін, що означає — соромити людину за зовнішній вигляд чи поведінку. 

Одним з перших задокументованих використань терміну слатшеймінг був блог-пост феміністки Аманди Хесс у 2010 році. Вона використала це слово, щоб описати подвійні стандарти, з якими стикаються жінки щодо їхньої сексуальності.

Термін набув широкого розповсюдження після того, як у 2011 році в Торонто, Канада, відбувся перший марш SlutWalk. Ця акція протесту була організована після того, як полісмен заявив, що жінки повинні “перестати одягатися як повії”, щоб уникнути сексуального насильства. 

Фото: Pexels

Марш привернув увагу світових ЗМІ, і термін слатшеймінг швидко поширився в соціальних мережах. І, звісно ж, став потужним інструментом для обговорення і критики суспільних норм, які засуджують жінок за їхню сексуальну поведінку.

Це явище може проявлятися у різноманітних формах: від прямих образ до непрямих натяків, від поширення чуток до публікації інтимних фото без згоди.

Читати на тему

Приходьте до нас за кілька років! Дискримінація працевлаштування жінок, які мають дітей: як боротися

З якими проблемами стикаються жінки із дітьми, які намагаються знайти роботу? Читай у нашому матеріалі.

Історичне коріння

Психологиня Марина Адшейд пропонує подивитись на походження терміну слатшеймінг з альтернативної точки зору. На її думку, саме економічні умови заклали підґрунтя до того, щоб жінки поводилися більш цнотливо і сором’язливо, ніж чоловіки.

Ідея в тому, що в суспільствах, де панувало землеробство (на відміну від більш заможних суспільств), відбувся чіткий поділ праці між чоловіками та жінками. Чоловіки мали перевагу в фізичній силі, займалися польовими роботами, а жінки залишалися вдома. Таким чином, чоловікам було складно контролювати “вірність” своїх дружин. 

У відповідь на це жінки мали демонструвати меншу зацікавленість в сексі, аби сигналізувати про свою “доброчесність” найпродуктивнішим та найперспективнішим чоловікам. 

З часом ця поведінка закріпилася в культурі, створивши уявлення про те, що жінки від природи менш сексуальні, ніж чоловіки та не мають свою сексуальність проявляти. Це уявлення передавалося з покоління в покоління і дожило до наших днів у формі слатшеймінгу.

Століттями жіноча цнотливість вважалася товаром, а жіноча сексуальність — чимось, що потрібно контролювати та обмежувати. Ці ідеї, хоч і втратили свою відверту форму, все ще живуть у підсвідомості багатьох людей.

Фото: Unsplash

Сучасні прояви

У сучасному світі слатшеймінг набуває різних форм.

1. Поширення чуток про сексуальне життя жінки.
2. Осуд за кількість сексуальних партнерів.
3. Публікація інтимних фото або листування без згоди.
4. Цькування через відвертий одяг.
5. Образи через яскравий макіяж.
6. Критика за впевнену поведінку.

Особливо гостро проблема підсвічується зараз, в епоху соціальних мереж, адже кожен може висловити свою “експертну” думку, часто анонімно та безкарно. А тим часом цькування може мати серйозні наслідки для психічного здоров’я жертв, призводячи до депресії, тривожності та навіть суїцидальних думок, упевнені психологи. 

І саме жінки найбільше потерпають від слатшеймінгу.

Чоловік, який має багато сексуальних партнерок часто вважається таким собі “альфа-самцем”, тоді як дівчина в такій саме ситуації одразу отримає ярлик шльондри, повії. І такі подвійні стандарти не можуть не турбувати. 

Слатшеймінг не просто принижує жінок — він створює небезпечне середовище, де сексуальне насильство може бути виправдане. Ідея про те, що жіноча сексуальність належить суспільству, а не самим жінкам, часто використовується для виправдання насильницьких дій. 

Всім відомі фрази-виправдання ґвалтівників — сама винна, не треба було… вдягати коротку спідницю (фарбувати губи червоною помадою, вдягати прозорий топ). Це призводить до перекладання відповідальності за насильство на жертву, а не на злочинця. 

Для привернення уваги до цієї проблеми, у світі проводять виставки What were you wearing? Там експонуються речі, в яких були вдягнути жертви в момент сексуального насильства. І часто це зовсім не коротка спідниця, часто це просто джинси чи худі. Це доводить, що зовсім не одяг є причиною зґвалтування, а виключно задум ґвалтівника.

Крім того, постійний страх осуду може змусити жінок обмежувати себе у самовираженні, одязі, поведінці, що суперечить принципам особистої свободи та рівності.

Що з цим робити

Освіта: Важливо змалку вчити дітей поважати особистісні кордони, не судити інших за зовнішність та розуміти концепцію згоди.

Підтримка жертв: Створення ще більшої кількості безпечних просторів для жінок, які стали жертвами слатшеймінгу, де вони можуть отримати психологічну та юридичну допомогу.

Законодавчі зміни: Посилення відповідальності за кібербулінг та поширення інтимних матеріалів без згоди.

Культурні зміни: Просування ідеї про те, що жіноча сексуальність належить самим жінкам, а не суспільству.

Економічна незалежність: Подальше зміцнення економічної незалежності жінок, що дозволить їм менше залежати від суспільних очікувань щодо їхньої поведінки.

Зміни в суспільній свідомості відбуваються повільно, але вони неминучі. Кожен крок у напрямі подолання слатшеймінгу наближає нас до світу, де кожна людина може вільно виражати себе, не боячись осуду.

Це світ справжньої рівності та взаємоповаги, де жіноча сексуальність не є об’єктом контролю чи осуду, а природною частиною особистості кожної жінки.

Фото: Unsplash

Що варто зробити особисто тобі

Боротьба зі слатшеймінгом — загальна проблема, але кожен може зробити свій внесок:

• не бери участі в осуді інших за їхню сексуальність чи зовнішній вигляд;
• виступай проти слатшеймінгу, коли стаєш його свідком онлайн чи офлайн;
• переглянь власні упередження та стереотипи;
• підтримуй жертву слатшеймінгу, показуючи, що вони не самотні;
• поширюй інформацію про проблему та шляхи її вирішення.

Бонус

Психолог Сергій Волковинський розповів чому і хто засуджує жінок. Гадаємо, це яскравий показник того, що шеймеру (-ці) часто варто пошукати проблему в собі, перш ніж навішувати ярлики та займатись слатшеймінгом стосовно іншої людини. 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Аналізатор психіки (@psychoanalyst.s.v)

Які є причини до осудження жінок:

• заздрість інших жінок;
• заздрість чоловіків, які не спроможні завойовувати таких жінок;
• дійсна поведінка жінки як доступної жінки.

Хто засуджує:

• невпевнені в собі, ліниві, закомплексовані жінки.
• недолугі чоловіки, у яких мав би спрацьовувати статевий інстинкт, а замість цього з рота вириваються тільки образи.

Також радимо звернути увагу на матеріал про сексизм в Україні, та як із ним необхідно боротися. 

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.