Доньці на згадку лишились тільки нагороди…Історія білоруського воїна, який любив Україну понад усе

Він вважав своїм обов’язком звільнити Україну від російських окупантів. Боєць Дмитро Рубашевський родом із Білорусі, приїхав в Україну наприкінці 2015 року. Був тричі поранений, але щоразу повертався на службу.

Доброволець загинув на Харківщині поблизу села Ізюмське 12 квітня 2022 року. В Україні на Львівщині у нього залишилася маленька донечка Даринка та дружина Галина. Жінка дуже мріє, аби чоловікові дали звання Героя України, адже Дмитро любив нашу країну понад усе.

Історія Дмитра Рубашевського

Маленька Даринка дуже любить розглядати світлини із татом. Бачила його вкрай рідко, бо той весь час був на фронті. Останній раз тато приїжджав до донечки, коли їй було всього півтора року.

Чоловік Галини Корчак — військовий, родом із Білорусі. Дмитро Рубашевський не мав українського громадянства, однак разом із нашими військовослужбовцями боровся за перемогу України з 2016 року.

Він свідомо приїхав сюди воювати. Завжди вважав, що жодна країна не має права втручатися у справи іншої.

Наприкінці 2015 року він приїхав в Україну, а на початку 2016 він вже був на фронті. Виконував бойові завдання у складі першої штурмової роти Добровольчого українського корпусу.

Дмитро воював разом із молодшим братом Галини — Мар’яном Корчаком, який загинув у 2018 році на околицях Авдіївки. Був його взводним командиром. І коли брат загинув, чоловік приїхав на похорон. Дуже підтримував Галину. З часом дружня підтримка переросла у кохання.

Читати на тему

Хто біжить від смерті, того вона й наздожене: захисник України з білоруським паспортом Андрій Безсмертний про війну

Які випробовування довелось пройти, щоб стати добровольцем та захищати іншу країну, розповів захисник України з білоруським паспортом Андрій Трацевський.

У травні 2019 року Дмитро дістав тяжке поранення, втратив праве око. Медики ледве врятували інше. Весь час із ним була Галина. Після лікування та реабілітації пара вирішила одружитися.

Чоловік у складі 24-ї окремої механізованої бригади у 2021 році поїхав на ротацію. З побратимами вони вже не встигли повернутися. Повномасштабну війну зустріли на Луганщині.

Дмитро героїчно загинув у бою у квітні 2022 року поблизу села Ізюмське на Харківщині, перед цим ліквідувавши російського полковника.

Військовому як за життя, так і після смерті дали чимало нагород, які тепер може розглядати його донечка в пам’ять про батька. Та дружина все ж таки мріє для чоловіка про найвищу відзнаку, щоб йому дали звання Героя України. Адже він любив нашу країну понад усе.

Воює за Україну, щоб після перемоги повернутися на Батьківщину, і Павло Шурмєй. Читай історію бійця з Білорусі, який служить в інтернаціональному легіоні.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.