Ворог сплатить високу ціну за штурм: як артилеристи 80 ОДШБр диктують свої правила бою та відбивають атаки

Після того, як росіяни захопили Авдіївку та села поблизу, вони намагаються просуватися далі. Піхота на цьому напрямку штурмує позиції сил оборони цілодобово. Під’їжджати можуть і на багі — невеликий всюдихід. Про такий спосіб пересування зараз можна почути на багатьох ділянках фронту: і на Бахмутському, і на Авдіївському напрямках.

Техніка противника виїжджає на штурми здебільшого до світанку, поки темно. Після таких спроб БМП та БТР росіян лишаються підбитими на полі бою.

Зараз росіяни застосовують ту саму тактику, що і в самій Авдіївці взимку — закидують оборонців керованими авіабомбами.

Утім, бійці на Авдіївському напрямку кажуть, що за останні дні вже відчувають, що ворог зараз виснажений. Хоч обстріли не вщухають, день на день не припадає. Під вогнем тут Бердичі, Тоненьке, Орлівка.

В один день може бути менше штурмів, в інший — більше. Та ми тримаємо оборону й змушуємо їх платити високу ціну за свій наступ, — запевняє військовослужбовець 47 ОМБр Костянтин.

Ще одна з гарячих точок на сьогоднішній мапі фронту — це околиці Мар’їнки. Там значно побільшало ворожих атак: понад 40 за добу. Тривають запеклі бої поблизу Тернів на Кремінському напрямку.

 Так само як під Авдіївкою закидує КАБами російська армія й Часів Яр. Атакують окупанти Богданівку, Кліщіївку та особливо Іванівське. Це вже Бахмутський напрямок, де росіяни задіяли вже резерви.

Зрозуміло, що це не дуже війна позиційна, тому вони почали закидувати все піхотою просто. Вони компенсують брак техніки людьми, — говорить військовослужбовець 80 ОДШБр Владислав.

Оборонці, аби не підпустити загарбників до опозиції піхоти, ще на підступах до рубежів знищують росіяни з Джавелінів та Стугон. І за допомогою дронів, і з самохідних артилерійських установок десятками за раз знищують російську піхоту й артилеристи 80-ї десантно-штурмової галицької бригади.

Читати на тему

Пішов добровольцем у 62, а на війні втратив єдиного сина: історія Дєда та його вантажівки на фронті

Демобілізований військовий на псевдо Дєд розповів про свій шлях та здобутки на війні.

Артилерія під Бахмутом не змовкає. Поки небо сіре, похмуре і затягнуте, безпілотників буде в рази менше. Поки є домовленість з сусідніми підрозділами про те, аби підстрахували в разі чого, артилеристи можуть зайнятися профілактикою своєї Гвоздики. Тому що порохові гази накопичуються, а механізм любить, щоб його протирали, змащували, щоб він краще працював.

Війна — це не лише стріляти, це і багато ось такої кропіткої, рутинної роботи, ремонтів, профілактики, яка рідко потрапляє на екрани, бо це не так видовищно. Але від цього залежить, чи працюватиме техніка.

Знаєте, як кажуть, вона як дружина, за нею теж потрібен догляд. До неї треба теж лагідно ставитися, говорити з нею. І вона слухається, виручає, — каже артилерист 80 ОДШБр Олексій.

З Олексієм разом працює Сергій. Відпрацювавши по противнику, знову береться до рутинної роботи й обслуговування техніки. Запевняє, що фізичної втоми немає, хіба моральна. Йому лише 22, і з 18 років він на війні. Мріє повернутися додому й одружитися.

Та подекуди робота тих, хто евакуює поранених, виявляється тяжчою, ніж у тих, хто в окопі. Читай історії бійців, які рятують життя побратимів ціною власних.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!