У 2023 році українці почали більше розлучатися. Статистика розлучень за перші півроку зросла майже втричі. Це ще один наслідок повномасштабної війни. Не кожну сім’ю вдається зберегти на відстані — якщо жінка з дітьми евакуювалася за кордон, а чоловік залишився.
Війна загострила образи й непорозуміння, які існували й накопичувалися роками між подружжям. Сім’ї розпадаються, не витримуючи досвід, що травмує.
Якими б не були причини розлучень, найбільше в цій ситуації можуть постраждати діти. Психологиня фонду Голоси дітей Яна Віхляєва розповідає, чи варто заради дітей зберігати сім’ю, як говорити з дітьми під час розлучення та яких тем бажано уникати.
Чи варто намагатися зберегти сім’ю заради дитини
Родина має будуватися на спільних цінностях і повазі. Якщо цього немає — діти не мають тримати разом двох дорослих людей, не мусять розв’язувати їхні проблеми. Дитина — це не цемент.
Під час психологічних сесій бувають випадки, коли дорослі говорять “краще б мої батьки розлучилися”. Тож не варто заради дитини створювати ілюзію, що все добре. З часом вона може усвідомити, що саме через неї батьки не стали щасливими, й відчувати власну вину.
В психології сім’ї є таке пояснення при розірванні шлюбу: це не має сприйматися як трагедія, бо у двох людей виникають два нових шляхи, на яких вони можуть розвиватися, будувати нові стосунки.
Для дітей краще щасливі мама і тато нарізно, ніж нещасні разом. Утім, розлучення завжди має бути зваженим рішенням двох дорослих людей, а не емоційним кроком. Деякі подружні кризи можна подолати — зокрема, завдяки психологічній допомозі.
Фото: Unsplash
Як сказати дитині, що батьки розлучаються
Під час розмови з дитиною необхідно враховувати її вік і говорити з нею, відповідно до її рівня розвитку. Діти до трьох років переживають розлучення легше. Для них головне, щоб поруч залишалася більш значуща людина, зазвичай це мама.
З дітьми від 3 до 15 років — складніше.
Найкраще, коли і мама, і тато повідомлять про своє рішення разом. Це допоможе уникнути однобічності чи упередженого пояснення.
Розлучення не завжди проходять мирно. Тому бажано, щоб ще до цієї розмови батьки з’ясували стосунки наодинці. І вже потім, без зайвих емоцій, розмовляли з дитиною.
Під час такої розмови батьки мають наголошувати на тому, що хоч вони й не житимуть разом, дитина для них залишається важливою, і вони, як і раніше, люблять її. Вони й надалі піклуватимуться про неї як батьки, але не як подружжя.
Дитина молодшого віку може відчувати провину та подумати, що розлучення трапилося через неї, бо вона, наприклад, погано вчилася у школі, або погано поводилася, чи ускладнювала батькам життя. Тож дорослим потрібно наголошувати, що жодної провини дитини в розлученні немає, і це їхнє спільне рішення.
Фото: Unsplash
Якщо батьки на відстані один від одного, краще провести онлайн-розмову, аніж не поговорити зовсім. Щоб діти не додумували собі причин і не сприймали це через себе.
Найгостріше питання про розлучення батьків стоїть для підлітків. У них накладається перехідний вік, прагнення самостійності, формування самооцінки, можливе перше кохання.
Недомовки з боку батьків можуть привести до того, що дитина закриється, почуватиметься некомфортно.
Тож, незалежно від обставин та віку дитини, з нею обов’язково потрібно поговорити про розлучення — відповісти на всі її питання і заспокоїти.
Як пояснити причини, і що важливо проговорити з дитиною
Важливо говорити дітям правду. Але не завжди потрібно говорити подробиці (тут важливим є вік дитини та ситуація в родині). Зазвичай дітям достатньо знати, що батьки більше не можуть бути чоловіком і дружиною.
Необов’язково одразу повідомляти, що хтось із батьків вже має стосунки з іншою людиною, але варто підготувати дитину до нового життя тата чи мами. Якщо в когось із батьків вже є стосунки, то сказати про це особисто має той, хто в нових стосунках. А інша сторона — утриматися від звинувачень.
Важливо наголошувати на тому, що батьки й надалі залишаються батьками, любитимуть і піклуватимуться про дитину. Бо діти не мають великого досвіду і не знають, що таке безумовна любов, особливо батьківська. Може знадобитися навіть кілька таких розмов з дитиною і, звичайно, підкріплення слів діями.
Як не травмувати дитину розлученням та підтримати її
Крім простого повідомлення про розлучення, батьки мають попередити дитину про можливі зміни, намалювати картину майбутнього. Щоб дитина знала, які звичні події з попереднього життя стануть для неї відтепер недоступними. Це знизить дитячу тривожність, а дитина розумітиме, що саме зміниться, а що — ні, а також, що буде новим для неї.
Наприклад, не буде спільних свят великою родиною, чи традиційних вечірніх ритуалів, якщо тато читав на ніч дитині казку. Або дитина звикла проводити час з обома батьками на вихідних, тепер це може бути один день із мамою, один — з татом.
Фото: Unsplash
Для дітей молодшого віку можна використати терапевтичні казки і так розглянути ситуації розлучення й окремого проживання батьків. Через казки пояснювати дитині, що в будь-якому разі вона залишається дитиною для своїх батьків.
Одним із важливих моментів можуть стати стосунки зі старшим поколінням, бабусями та дідусями. З ними також необхідно вибудувати чіткі кордони, наголосити, що вони залишаються бабусями і дідусями для своїх онуків.
З ними теж варто обговорити деталі майбутнього спілкування, скільки часу і як дитина проводитиме у них. Врешті, домовитися, щоб вони уникали оцінювальних суджень.
Батьки мають бути готовими до того, що першою реакцією дитини можуть бути сльози, істерика. Тоді варто дати дитині час на переживання, проявляти максимальну витримку, приймати дитячі емоції, відповідати на гострі питання.
Якщо ж дитина надто гостро реагує на розлучення і самі батьки з цим не можуть впоратися, то звичайно необхідна консультація психолога. Але найбільш стресовий період і для дитини, і для батьків може бути напередодні розлучення, коли в родині нестабільний емоційний фон.
Як можна, і як не варто поводитися батькам після розлучення
Культура спілкування батьків під час та після розлучення має бути екологічною. Потрібно уникати оцінювальних суджень про колишнього партнера, щоб не виникало дитячої проекції.
Якщо, наприклад, хлопчик співвідносить себе з татом, а мама говорить про безвідповідальність тата, то хлопчик може сприйняти це на себе. Так і з дівчинкою — тато має уникати негативних характеристик колишньої дружини. Не варто колишньому подружжю концентруватися на негативних особистих рисах. А краще підкреслювати сильні якості один одного.
Якщо, наприклад, один із батьків не бажає продовжувати спілкування з дитиною, бажано, щоб саме він і пояснив причину цього. Це буде чесно стосовно дитини і не дасть їй можливості знову додумувати. Врешті дитина має сама сформувати оцінку діям батьків, щоб це не було нав’язуванням, наприклад, образи з боку мами.
Також важливо уважно слідкувати за поведінкою дитини. Будь-які зміни — чи то порушення сну, зміни в спілкуванні з однолітками, проблеми в навчанні — можуть бути сигналом про допомогу.
Важливо пам’ятати: діти зчитують поведінку батьків. Коли вони бачать, що мама чи тато переживають власне розлучення спокійно, то і дитина не буде надто хвилюватися. Тож якщо відчуваєте, що вам не вдається впоратися з власними емоціями, варто відвідати психолога, який допоможе легше пережити розрив.
Раніше ми розповідали про червоні прапорці у стосунках, які підкажуть, що треба йти.
Авторка — Оксана Господаренко
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!